Отруєння Бандери та Ющенка, агенти ФСБ і полоній: про що розповідає новий серіал Netflix

Netflix випустив серіал «Мистецтво шпигунства» (Spycraft), одна з серій якого присвячена отруєнням. У ній, зокрема, згадується про випадки отруєння українців: Льва Ребета, Степана Бандери та Віктора Ющенка.

Розповідаємо, про що йдеться в цій серії та чому її автори впевнені в тому, що російська держава готова вбивати ворогів найстрашнішими способами.

Про що серіал?

Кожна з серій присвячена якійсь окремій сфері діяльності спецслужб. Наприклад, стеженню за допомогою сучасних технологій, зламуванню шифрів чи вербуванню агентів.

Ми ж зупинимось на другій — «Смертельні отрути».

«До різних методів отруєнь вдаються насамперед із єдиною метою — не залишати слідів», — кажуть автори серіалу.

До такого методу «вирішення проблеми» вдаються не лише спецслужби, проте саме вони мають найбільше ресурсів, щоби створити найнебезпечніші отрути.

Автори серіалу розповідають, наприклад, про вбивство болгарського дисидента Георгія Маркова. Він утік до Великої Британії, але 1978 року його вбили в Лондоні за допомогою парасольки з отрутою. За нападом стояв болгарський КДБ.

Згадують автори й проєкт ЦРУ зі створення зброї, яка б безшумно випускала мінізаряди з отрутою. Зрештою вийшла фактично модифікована рушниця-транквілізатор.

Як стверджують у серіалі, тодішній директор ЦРУ Вільям Колбі (був на посаді в 1973–1976 роках) під присягою визнав, що його організація використовувала такі знаряддя. Американці планували застосовувати таку зброю й проти лідерів інших країн — зокрема, Фіделя Кастро. Проте у тих таки 70-х президент США заборонив ЦРУ політичні вбивства.

А що там про Україну?

У середині 50-х Комітет державної безпеки Радянського Союзу створив пристрій, який вистрілював отруйним газом. Саме за його допомогою в 1957 році в Мюнхені вбили одного з лідерів ОУН Льва Ребета.

Один із провідників українського націоналізму з продемократичного крила «двійкарів», яке відкололось від «бандерівців», став жертвою радянського агента Богдана Сташинського. Той сховав у газету газовий пістолет, з якого пустив Ребету в обличчя ціанистий калій, коли чоловік ішов сходами.

За лічені хвилини українець помер, а його вбивця непомітно втік. Ба більше: лікарі не виявили слідів отруйних речовин (ціанід швидко випарувався), тому назвали причиною смерті серцеву недостатність.

Далі в серіалі йдеться про те, що перед убивством Степана Бандери в КДБ удосконалили конструкцію газового пістолета — додали ще один ствол.

Відомо, що одного з лідерів українських націоналістів убили також у Мюнхені. Це зробив також Сташинський і в той же спосіб, як під час вбивства Ребета. За деякий час Сташинський втік із СРСР і здався німецькій поліції в Західному Берліні. Саме завдяки його розповіді вдалось дізнатися, як померли Ребет і Бандера. Щоправда, після смерті Бандери лікарі виявили ціанід у нього на обличчі, проте як він туди потрапив — не розуміли.

Отруєння Ющенка

Крім доведених замахів КДБ на українських діячів, автори також згадують отруєння третього президента України Віктора Ющенка. Частина про нього розпочинається словами: «Другом Росії Ющенко не був».

У серіалі йдеться, що працівники СБУ запросили його на вечерю, після якої Ющенкові стало погано і його перевезли до «західної клініки» (в Австрію). У його організмі виявили діоксин у концентрації, яка в тисячу разів перевищувала норму.

«Згідно з результатами розслідування, отруєння сталося під час вечері з двома керівниками СБУ. Йому подали суп, а в цей суп підмішали діоксин», — кажуть автори.

Чи так усе було? Насправді стверджувати цього стовідсотково не можна, бо офіційно кримінальну справу не розкрита. Сам Ющенко вважає, що отруту підсипали в рис під час його зустрічі з тодішнім головою СБУ Ігорем Смешком та його заступником Володимиром Сацюком. Це сталося 5 вересня 2004 року.

Також Ющенко казав, що не має сумнівів — це зробили росіяни, хоча й не може стверджувати, що наказ віддав саме президент РФ Володимир Путін. За словами експрезидента, жодного фігуранта справи РФ не видала.

«5 канал» публікував запис розмови нібито працівників ФСБ, в якій вони кажуть, що ідея отруєння Ющенка належить російському політтехнологу Глібу Павловському, який агітував за Януковича. Той назвав запис фальшивкою.

Тодішнього соратника Ющенка Давида Жванію також називали можливим учасником отруєння — тим паче, він був на тій вечері з керівництвом СБУ. Проте сам Жванія це заперечує і взагалі вважає, що отруєння не було. Крім цього, він розповів, що перед поїздкою до Смешка й Сацюка Ющенко заїжджав до засновника мережі «Фокстрот» Володимира Шульги. За словами Жванії, там вони багато їли.

Що каже лікарка Ющенка?

Ми звернулись до Ольги Богомолець, яка була особистою лікаркою третього президента після його отруєння. Вона й нині не має жодних сумнівів, що це було саме отруєння.

«Не одразу діагноз було встановлено правильно. Перші місяці діагнози встановлювали симптоматично, й це було пов’язано з тим, що отруйну речовину неможливо було виявити звичайними лабораторними тестами», — каже вона.

Коли діоксин вже виявили, лікуванням президента займалися понад 15 лікарів різних фахів, консиліуми яких збирались у Женеві. Богомолець брала в них участь та реалізовувала призначене лікування в Україні. За її словами, жоден із учасників не сумнівався в отруєнні Ющенка.

«Я не сумнівалася, що це було отруєння діоксином. В Україні були спекуляції, провокації, заяви різних політиків, що це щось від “лепри” до “ускладнень процедур омолодження” — все це була абсолютна токсична брехня», — наголосила Богомолець.

Крім цього, така доза діоксину просто не могла потрапити в організм Ющенка випадково, пояснює лікарка.

«Діоксину немає в природі, тим паче в такій високій концентрації. І якщо токсична речовина потрапила в організм людини — отже, це хтось спланував», — зазначила Богомолець.

Також лікарка упевнена, що з тією дозою, яку отримав Ющенко, він не мав би вижити. Врятувало його лише те, що в австрійській клініці провели «вчасну й ефективну терапію з детоксикації». Але вже за рік, коли Богомолець завершувала роботу з Ющенком, концентрація діоксину в крові вже була набагато меншою завдяки лікуванню, тож його життю нічого не загрожувало.

Крім цього, лікарка розповіла, що японські науковці в 2005 році подарували їй монографію, де було описано масове отруєння японців діоксином через порушення технологічного процесу виробництва у 60-х роках.

«Отруїлися 14 тисяч людей, і протягом 30 років японські лікарі спостерігали за цими пацієнтами — 500 з них за цей час померли. У монографії були десятки статей різних авторів щодо перебігу та клінічної картини отруєння діоксином. У книзі були також фотографії та опис хвороби залежно від отриманої дози. Перебіг хвороби мого пацієнта точно відповідав усьому, що було написано в монографії», — згадує Ольга Богомолець.

Назвали це захворювання в Японії «хворобою Юшо» (Yushō disease), що, за дивним збігом, співзвучно з прізвищем експрезидента України.

Богомолець додала, що після приходу до влади Януковича її неодноразово викликали до прокуратури в справі отруєння Ющенка, конфіскували всі медичні документи й обидва примірники монографії.

20 століття, що ніяк не закінчиться

Попри всі версії та заяви, офіційного завершення слідства немає й ніхто не поніс відповідальності. У Генпрокуратурі РФ вже 2008 року в офіційній відповіді слідству заявили, що діоксину з такою формулою в Росії не виготовляють.

У серіалі згадують ситуації, де причетність Кремля важче заперечити: випадок із отруєнням «Новічком» Сергія Скрипаля та його доньки, а також убивство колишнього ФСБівця Олександра Литвиненка в Лондоні.

Останній був жорстким критиком Путіна, й 1 листопада 2006 року під час зустрічі з колишніми колегами Андрієм Луговим та Дмитром Ковтуном Литвиненку в чай додали радіоактивний полоній. За 22 дні Литвиненко помер. Москва, як і завжди, всі обвинувачення в отруєнні відкинула, а Луговий пішов на підвищення — став депутатом Держдуми, ще й Путін нагородив його медаллю.

Це було перше відоме вбивство з використанням радіоактивної речовини. У серіалі зазначається, що цей випадок можна назвати використанням Росією «брудної бомби» в центрі Лондона.

Загалом автори серіалу доходять висновку, що в такий спосіб російська держава каже своїм громадянам: якщо ти нас зрадив — ми тебе дістанемо.

«Це сигнал від російської держави: на тих, хто співпрацює з іноземними спецслужбами, на перебіжчиків та борців із режимом очікує розплата», — зазначають вони.

Нинішній головний російський опозиціонер Олексій Навальний мав стати наступною гучною жертвою російських спецслужб, проте йому пощастило вижити.

З випадків Бандери та Ребета, як і з сучасних історій Скрипалів та Литвиненка можна зрозуміти, що для нинішньої Росії, на чолі якої стоїть виходець із КДБ й де чекісти продовжують бути елітою, 20 століття досі не закінчилося. І протистоять своїм ворогам вони методами 20 століття — брехнею та безжальними вбивствами.