Науковець про трагічну подію у Прилуках і реакцію суспільства

Про загибель 14-річного підлітка Дениса Чаленка, тіло якого знайшли на залізничній колії 29 жовтня в Прилуках на Чернігівщині, розповідали майже всі видання.

Нагадаємо, що громада після початкового розслідування поліцією факту загибелі юнака, почала активно протестувати у Прилуках. Мотивацією таких дій з боку громадськості, перш за все, стали кілька факторів. Попередній висновок поліції звужувався винятково до ДТП (поїзд збив хлопця). Однак є кілька нюансів, які могли б свідчити і про вбивство потерпілого. Наприклад, машиніст потягу відзначив, що потерпілі після зіткнення з поїздом виглядають зовсім інакше, ніж труп юнака, якого знайшли між коліями. До того ж, на відміну від поліції, родичі загиблого знайшли неподалік трагедії залишки крові, які могли б належати саме Денису Чаленку. А це свідчить про те, що юнака дійсно могли вбити і підкинути на колії… Як відомо, на місці працюють слідчі, експерти та інші працівники правоохоронних органів зі столиці.

«Нестандартний» погляд на цю подію має науковець, кандидат філософських наук, керівник проектів з соціального моніторингу В’ячеслав Сергєєв. Отже, пропонуємо ознайомитися з його науковими судженнями і Вам, шановні наші читачі.

Громадська неприбуткова організація «Social Detector Ukraine» в процесі дослідження вітчизняних деформацій загалом поширеного у світі (і цілком законного у західних демократіях) явища лобізму дійшла висновку про незаперечну наявність ознак «деформованого лобізму» в картині перебігу протестної ситуації у м. Прилуки Чернігівської області.

Мотиватором для початку аналітичної роботи з боку експертів з соціального моніторингу ГО «Social Detector Ukraine» став явний дисбаланс початкового кейсу (трагічна загибель підлітка в м. Прилуки) та модуляцій суспільної реакції.

Додатковий маркер — роль низки особливо впливових медіа всеукраїнського рівня у «дозованому» підтриманні градусу соціальної напруги. Враховуючи дії представників цих медіа поза межами професійних стандартів журналіста і банальної медійної пристойності (при тому, що їх апріорі неможливо запідозрити у непрофесіоналізмі, з огляду на статус роботодавців), експерти ГО «SDU» оцінили наявну картину як результат прихованого, але потужного зовнішнього впливу.

Зміст початкового кейсу: у вечірній час 29 жовтня 2019 року на коліях залізничної лінії від м. Прилуки (Чернігівська область) до м. Гребінка (Полтавська область) загинув 14-річний підліток, житель м. Прилуки. Про трагедію повідомила експлуатаційна бригада приміського потяга. Сам потяг зупинився, на місце події прибули поліція та швидка медична допомога. Медики констатували смерть хлопчика, його тіло було направлене до моргу на судово-медичну експертизу.

Дії офіційних органів: місце події оглянула слідчо-оперативна група, криміналісти вилучили речові докази. Поліція відкрила кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією «порушення правил безпеки руху залізничного транспорту». Ця попередня кваліфікація видається обґрунтованою з огляду на: 1) місце трагедії; 2) дійові суб’єкти/об’єкти. Будь-яка інша кваліфікація без детального обґрунтування причин потребувала б додаткових пояснень і мала б неминучі ознаки маніпуляції. Однозначні оцінки розвитку трагічних подій наразі відсутні і неможливі в принципі; вони формуватимуться в міру надходження експертних висновків та результатів слідства.

Реакція суспільства та медіа. Експерти з соціального моніторингу ГО «SDU», оцінюючи першу хвилю реакції, відзначають, передусім: 1) істеричність формально невмотивованих осіб; 2) активне оголошення «єдино правильних» висновків (з опорою виключно на людські розмови, без наукового/дослідницького обґрунтування); 3) громадське «призначення винних осіб» і вимогу їх негайного покарання/ізоляції від суспільства.

Суспільна реакція, за спостереженнями експертів ГО «SDU», переважно чітко співвідноситься з модуляціями медійної картини події. Зокрема, протягом першої доби після трагічних подій в медіа різних рівнів, від загальнодержавного до місцевого і навіть «містечкового», практично одночасно було кваліфіковано причину загибелі підлітка як вбивство (при відсутності такої кваліфікації чи хоча б натяку на її можливість з боку офіційних органів).

Синхронізація безпідставних заяв (за відсутності перехресних гіперлінків у досліджених медіа) однозначно свідчить про вкидання інформації з зовнішнього центру ситуативного маніпулювання громадською свідомістю. «Залпові» заяви медіа про нібито «очевидне вбивство» досягли первинного результату кампанії маніпуляторів: у прилуцькій громаді практично зведені нанівець сумніви щодо: 1) причини загибелі підлітка («звичайно, вбили дитину, всі це знають»); 2) позиції офіційних органів («приховують правду/покривають убивць»).

Додатковий маркер — імпульсний характер медіа-істерії, безвідносно до реальних подій (тих, що відбуваються не з волі очевидних маніпуляторів). Фази підвищення/спаду медійного тиску в «потрібному напрямку» збігаються з синусоїдою зростання/зменшення потреби скерування невдоволення народних мас у напрямку певних офіційної особи/державної інституції.

Зокрема, інспіровані емоційні сплески зафіксовані 31 жовтня (саме тоді батьки загиблого заявили про недовіру місцевій судово-медичній експертизі, не мотивуючи детально рішення, та повезли тіло сина на аналогічну експертизу до м. Києва); 2 листопада (на догоду вимогам громади замінено керівника відділу поліції на завідомо незаангажованого офіцера з Києва, якого й представлено особовому складу); 5 листопада (день поховання загиблого підлітка); 8 листопада (перебування у Прилуках заступника Голови НПУ з питань слідства, його дії з контролю над перебігом слідчих заходів та зустріч з місцевою громадою).

Кожен медіа-сплеск відзначався наполегливими твердженнями про вбивство як єдино можливу причину смерті дитини (бо «всі так говорять») та про нібито очевидне прагнення офіційних органів вберегти винуватця/винуватців від відповідальності (без жодних юридично вагомих доказів на користь такого твердження).

Ознаки маніпулятивного (деформованого) лобізму. Детальний аналіз перебігу подій у Прилуках впродовж двох тижнів від моменту широкого оприлюднення первинного кейсу (тобто з 31 жовтня 2019 року) загострив увагу експертів ГО «SDU» на ряді моментів, що вказують на цинічне використання трагедії та інстинктів (передусім, страху за життя, власне та близьких) одних людей задля зміцнення політичних /економічних позицій інших. Таким чином, йдеться про лобізм у абсолютно некласичному, але досить кристалізованому вигляді.

Експерти ГО «SDU» відзначають залучення до «розігріву» громадської думки практично усталеного пулу лідерів громадської думки (переважно рівня місцевої ФБ-спільноти). Дослідження бекграунду окремих осіб (та фейкових персонажів) дозволяє стверджувати про нелінійні прояви їхньої схильності до взаємодії та виняткової одностайності думок, з підкреслено агресивним просуванням/нав’язуванням суспільству свого бачення картини дійсності.

Переважну більшість часу ці ФБ-персоналії живуть своїм окремим життям, реагуючи на повсякденні події доволі мляво і невиразно. Проте  у певні моменти вони синхронно активізуються і діють як організована група (при цьому кожен підтримує власний імідж як самостійного лідера думок). 

Періоди командної активізації підкреслено окремих ФБ-персоналій, за спостереженнями експертів ГО «SDU», чітко збігаються з моментами загострення боротьби впливових осіб/груп з «першого суспільного ешелону» за контроль над регіоном. Попереднє таке загострення відбувалося впродовж усього літа 2019 року, на тлі місцевих особливостей перебігу виборчої кампанії та самого процесу виборів до Верховної Ради України. ГО «SDU» нагадує, що саме у м. Прилуки діяла ОВК №210, де результати голосування набули чинності останніми з-поміж усіх одномандатних виборчих округів в Україні.

Предмет лобізму. Прагнення окремих політиків/сил до контролю над регіоном, як вбачається експертам ГО «SDU», у прилуцьких реаліях виходить за рамки задоволення суто політичних амбіцій. Отримання важелів впливу на всі сфери життя автоматично дорівнює, зокрема, здатності контролювати процес освоєння геологічного потенціалу регіону.

Короткий екскурс в історію останніх 25 років розвитку суспільно-політичної та криміногенної ситуації у м. Прилуки та прилеглому районі вказує на визначальну роль нафтогазовидобувного комплексу. Формальний статус підприємства як державної власності весь цей час не заважав як навколополітичним, так і кримінальним колам розглядати систему видобутку і транспортування корисних копалин як реальне джерело неконтрольованого власного збагачення.

Таким чином, сукупний аналіз всіх відомих обставин ще не завершеного прилуцького кейсу паралельно з вивченням прилуцького же бекграунду дозволяє, з максимальним рівнем ймовірності, дійти висновку, що:

1) трагічна загибель підлітка у Прилуках як подія, апріорі здатна набути найвищого резонансу через високий рівень суспільної емпатії, була використана певними силами як зручний «спусковий гачок» для процесів, насправді ніяк не пов’язаних з покійним, його родиною чи оточенням;

2) батьки загиблого, попри застосовувану ними риторику, ідентичну до риторики ФБ-команди «самостійних» лідерів думок, не впливають на розвиток «керованого хаосу» і не здатні його зупинити, загальмувати абощо. Горе цієї родини є лише інструментом в руках маніпуляторів;

3) потенційні бенефіціари інспірованої кризи розраховують досягти повного контролю над всіма владними, регуляторними і розподільчими функціями у нафтоносному регіоні.

В’ячеслав Сергєєв, кандидат філософських наук, керівник проектів з соціального моніторингу