Кінець епохи прожиткового мінімуму. Частина перша: що буде з зарплатами?

Група депутатів від фракції «Слуга народу» внесла на розгляд парламенту проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення», за №3515. Незважаючи на багатообіцяючі слова про підвищення прожиткового мінімуму, особливих причин для оптимізму немає.

Оскільки законопроект досить масштабний та несе цілий ряд нововведень, проаналізуємо його за сферами, зміни до яких він пропонує. Цього разу розглянемо як зміниться система формування зарплат українців у разі прийняття законопроєкту №3515.

Пояснюючи необхідність змінити існуючу наразі систему формування заробітної плати, автори законопроєкту зазначають в пояснювальній записці до нього, що необхідність перераховувати заробітні плати при піднятті прожиткового мінімуму є проблемою, оскільки потрібно вишукувати додаткові кошти в бюджеті (при цьому зміна системи формування зарплат, всупереч логіці авторів, торкнеться і небюджетної сфери також, про що нижче).

Перш за все слід сказати, що розмір мінімальної заробітної плати більше не буде прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму. На сьогодні Законом України «Про оплату праці» та Кодексом законів про працю встановлено, що розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В редакції, яку пропонує законопроект №3515, ця норма відсутня.

Зміниться також і порядок формування системи оплати праці. Наразі, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (стаття 96 КЗпП та стаття 6 ЗУ «Про оплату праці»). Ця норма також буде вилучена з тексту статті, натомість законопроектом №3515 пропонується встановлювати мінімальний розмір окладу станом на 1 січня календарного року. Це значить, що мінімальний посадовий оклад може встановлюватись у будь-якому розмірі – рівному, меншому чи більшому за прожитковий мінімум, тоді як на даний час, меншим, ніж прожитковий мінімум, він бути не може. Ця новація стосуватиметься передусім «бюджетників», і згадуючи як пояснювали автори законопроекту пропоновані ними зміни – навряд чи ці зміни будуть позитивними.

Проте працівників небюджетної сфери реформи також не обійдуть стороною – для них передбачається мінімальний оклад (тарифна ставка) … у розмірі, не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону. Іншими словами, пропонується встановлювати номінальний розмір мінімальної заробітної плати законодавчо (з усіма наслідками щодо процедури зміни цього розміру), а реальна «мінімалка» може складати всього лиш половину від номінальної. Знову ж таки, ані номінальний, ані реальний розмір мінімальної зарплати жодного стосунку до прожиткового мінімуму не матимуть.

 Проте найбільш масштабні зміни щодо порядку визначення мінімального розміру оплати праці, ховаються в пропонованих змінах до статті 9 вже згаданого закону «Про оплату праці». На даний момент вона звучить так: розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 Законопроєкт №3515 пропонує кардинально інший підхід до формування цієї величини. Депутати пропонують визначати розмір мінімальної заробітної плати з урахуванням: 1) потреб працівників та їхніх сімей; 2)середнього рівня заробітної плати; 3) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум»; 4) прогнозного індексу споживчих цін; 5) рівня зайнятості, продуктивності праці, фінансових можливостей державного бюджету, інших економічних чинників; 6) рівня податків, обов’язкових зборів та внесків; 7) соціальних виплат.

Якщо ж ви звернули увагу на третій пункт списку вище, то підступ ховається в змінах до статті 10 закону «Про оплату праці». З неї приберуть норму про те, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залишать лише фразу «розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено», не розкриваючи її змісту. А про те, що розмір прожиткового мінімуму більше не обмежуватиме нижню планку мінімальної зарплати – вже йшла мова вище.

 Перефразовуючи написане в попередньому абзаці, влада хоче відійти від науково-експертного формування розмірів заробітної плати (хоч і з досить широким діапазоном для маніпулювання ним), до оціночно-статистичного (з відповідними можливостями маніпулювати вже не фінальним розміром прожиткового мінімуму, а вихідними даними для його обчислення). Особливої уваги тут заслуговує пункт про «фінансові можливості державного бюджету», перекладати який з законодавчої на українську слід як – «зарплати будуть, якщо будуть гроші». А пункт «інші економічні чинники» дозволяє підвести під обчислення розміру мінімальної зарплати взагалі будь-яке значення, як і під пункт «середній рівень заробітної плати», оскільки база визначення «середнього» – не конкретизована взагалі.

 Підводячи підсумок, хочеться процитувати авторів законопроєкту: «Відтак, прожитковий мінімум в Україні став низьким стандартом якості життя, оскільки внаслідок заниження його розмірів були встановлені низькі розміри мінімальної заробітної плати». Залишається тільки гадати, яка саме логіка змусила авторів законопроекту замість підвищення прожиткового мінімуму (за їх словами – заниженого), взагалі виключити його з системи формування оплати праці, одночасно відкривши можливість встановлювати її на рівні нижчому, ніж «занижений» прожитковий мінімум.

 Про те, що таке прожитковий мінімум в житті кожного українця, як пропонують його змінити і на що це вплине, а також про те, якими податками планують обкласти домогосподарства – розкажемо в наступних частинах.

Назар Чорний
адвокат