САП закрила справу «Роттердам+» через її безпідставність

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження у справі 18,87 млрд грн збитків від впровадження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формули «Роттердам плюс».

Про це журналісту «Слово і діло» повідомили джерела в САП і Національному антикорупційному бюро.

Причиною є експертиза Служби безпеки України, яка встановила нібито відсутність збитків. Це при тому, що, за останніми даними, збитки переоцінили у 39 млрд грн замість 19 млрд, як було на початку розслідування.

За словами співрозмовників, підставою для закриття вказані п. 2-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення і не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Водночас у НАБУ планують оскаржити вказану постанову про закриття справи.

Пізніше в коментарі журналісту «Слово і діло» прокурор САП Віталій Пономаренко підтвердив закриття справи. За його словами, комплексна експертиза не підтвердила нанесення збитків від формули «Роттердам плюс». Прокурор додав, що частина справи щодо фінансових операцій з кредитними зобов’язаннями та цінними паперами групи компаній ДТЕК на міжнародному фінансовому ринку не закрита.

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. За словами прокурора, спочатку формулу планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Прокурор додав, що пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули.