
Після капітуляції Німеччини 9 травня Друга світова війна ще продовжувалася майже чотири місяці з її сателітом Японією. Сталося так, що акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав 40-річний генерал із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Дерев’янко.
Перемога СРСР і країн антигітлерівської коаліції над Німеччиною та її союзниками була здобута ціною неймовірних зусиль і величезних жертв. Точної кількості людських втрат у СРСР так і не опубліковано. Одні дослідники називають 7 млн. осіб, інші - понад 40 млн., у тому числі 15- 20 млн загиблих на полі бою, померлих від ран, у концтаборах. Втрати мирного населення, втому числі й демографічні, становлять більше 40 млн. осіб.
Величезного горя і страждань, неймовірних втрат зазнав у цій війні український народ: Уже наприкінці 1941 року Україна була окупована. Наприкінці листопада 1942 року гітлерівці загарбали до 2 млн. кв. км території СРСР, яку населяло до війни 85 млн. людей. Понад 41 млн. з них були жителями України. Для порівняння: німецькі війська окупували лише 17% території Росії (600 тис. кв. км) з населенням у 27 млн. осіб.
З чотирьох років німецько-радянської війни бойові дії тривали на українських землях три роки і чотири місяці. Весь цей час ворог здійснював політику нещадної економічної експлуатації та гноблення населення республіки. Знищення економіки, пограбування матеріальних і людських ресурсів було одним з найважливіших його завдань. Численні ешелони вивозили з України до Німеччини мільйони тон сировини, продовольства, промислового обладнання, культурних цінностей.
На окупованій території було перетворено на руїни 714 міст та містечок, або 42% від усіх міських поселень, що постраждали від війни на території СРСР. Матеріальні втрати республіки становили 1,3 трлн крб. (30% національних багатств України).
Втрати цивільного населення України були ще більші, ніж її втрати на фронті. У 230 концтаборах і гетто, а також у 250 місцях масового знищення загинуло від рук окупантів 5,5 млн. людей. Майже 2,5 млн. полягло на фронтах. Значними були також демографічні втрати України. Серед 3,28 млн осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, майже 2,2 млн українці.
Масового винищення і страшного насильства зазнало населення західноукраїнських земель внаслідок суперечок СРСР із Польщею за кордони. У вересні 1944 році в Любліні між Польським комітетом національного визволення та урядом Радянської України було укладено угоду про добровільне переселення українців з польської території в Україну, а поляків з УРСР - у Польщу. З жовтня 1944 року до серпня 1945 року було переселено до УРСР майже 433 тисячі українців з 750 тис, що з давніх часів мешкали на території сучасної Південно-Східної Польщі. Тих, хто відмовлявся переселитися, знищували (або відправляли до концтаборів). Під час переселення було спалено і пограбовано понад 8 тисяч українських господарств.
У1947 році Польща вирішила назавжди покінчити з українським питанням. У квітні того ж року підрозділи Війська Польського розпочали активну боротьбу із загонами УПА під кодовою назвою «Операція Вісла». Ліквідувавши основні підрозділи УПА та їх спільників, поляки приступили до насильницького переселення всіх українців, у тому числі лемків Центральних Карпат, на західні та північні землі Польщі. До серпня 1947 року було переселено 140,5 тисяч осіб. У 1950 році були депортовані останні 32 сім’ї. Українське населення розпорошили по всій Польщі з метою якнайшвидшої його асиміляції. Нині там мешкають усього 300-350 тисяч українців.
Не оминули жахи війни і нашу Чернігівщину. За неповними даними, за два роки нацистської окупації Чернігівської області загинуло понад 127 тисяч наших земляків. Безповоротні втрати Чернігівщини на фронтах Другої світової тільки в Червоній армії – 134,5 тисяч осіб, а мобілізовано до її лав було 367 тисяч осіб (200 тисяч – у 1941 році, і з вересня 1943 року – 167 тисяч осіб).

Коментарі (0 шт):
Ви повинні авторизуватися на сайті для того, щоб залишати коментарі!
Останні новини
Африканська чума вже на Ічнянщині - запроваджуються карантинні заходи
29 березня в Національному парку на Ічнянщині виникла надзвичайна ситуація природнього характеру. Детальніше
30.03.2023
Фундація Олени Зеленської передала гумдопомогу дитбудинкам сімейного типу на Прилуччині
Фундація Олени Зеленської передала гуманітарну допомогу дитячим будинкам сімейного типу на Прилуччині. Загалом в Прилуцькому районі налічується 7 будинків сімейного типу, де виховується 51 дитина. Детальніше
30.03.2023
За самовільне спалювання сухої трави та листя - штраф від 3000 гривень
Щороку у весняний період з настанням тепла починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток, що призводить до надзвичайних ситуацій в екосистемах. У Прилуцькому районі вже зафіксовані перші випадки пожеж, розповідає провідний інспектор Прилуцького відділу ДСНС Євген Мусієнко. Детальніше
30.03.2023
У Прилуцькому музеї відкрилася виставка художника Олександра Гузєва «До та після»
«До та після» - виставка під такою назвою відкрилася у Прилуцькому краєзнавчому музеї 30 березня. Її автор - відомий прилуцький художник Олександр Гузєв мав на меті показати глядачу квітуче щасливе життя українців до війни та ті жахіття, на які перетворили успішну країну росіяни. На виставці представлено 46 робіт. 12 з них графічні на тему воєнних подій. Вони займають окрему стіну. Детальніше
30.03.2023
Опалювальний сезон у Прилуках завершиться 31 березня
Згідно розпорядження органів місцевого самоврядування у Прилуках опалювальний сезон завершиться 31 березня для всіх категорій споживачів. Починаючи з 3 квітня розпочнуться роботи з підготовки котелень та внутрішніх опалювальних систем житлових будинків до літнього періоду та наступного опалювального сезону. Детальніше
Всі новини