Після капітуляції Німеччини 9 травня Друга світова війна ще продовжувалася майже чотири місяці з її сателітом Японією. Сталося так, що акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав 40-річний генерал із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Дерев’янко.
Перемога СРСР і країн антигітлерівської коаліції над Німеччиною та її союзниками була здобута ціною неймовірних зусиль і величезних жертв. Точної кількості людських втрат у СРСР так і не опубліковано. Одні дослідники називають 7 млн. осіб, інші - понад 40 млн., у тому числі 15- 20 млн загиблих на полі бою, померлих від ран, у концтаборах. Втрати мирного населення, втому числі й демографічні, становлять більше 40 млн. осіб.
Величезного горя і страждань, неймовірних втрат зазнав у цій війні український народ: Уже наприкінці 1941 року Україна була окупована. Наприкінці листопада 1942 року гітлерівці загарбали до 2 млн. кв. км території СРСР, яку населяло до війни 85 млн. людей. Понад 41 млн. з них були жителями України. Для порівняння: німецькі війська окупували лише 17% території Росії (600 тис. кв. км) з населенням у 27 млн. осіб.
З чотирьох років німецько-радянської війни бойові дії тривали на українських землях три роки і чотири місяці. Весь цей час ворог здійснював політику нещадної економічної експлуатації та гноблення населення республіки. Знищення економіки, пограбування матеріальних і людських ресурсів було одним з найважливіших його завдань. Численні ешелони вивозили з України до Німеччини мільйони тон сировини, продовольства, промислового обладнання, культурних цінностей.
На окупованій території було перетворено на руїни 714 міст та містечок, або 42% від усіх міських поселень, що постраждали від війни на території СРСР. Матеріальні втрати республіки становили 1,3 трлн крб. (30% національних багатств України).
Втрати цивільного населення України були ще більші, ніж її втрати на фронті. У 230 концтаборах і гетто, а також у 250 місцях масового знищення загинуло від рук окупантів 5,5 млн. людей. Майже 2,5 млн. полягло на фронтах. Значними були також демографічні втрати України. Серед 3,28 млн осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, майже 2,2 млн українці.
Масового винищення і страшного насильства зазнало населення західноукраїнських земель внаслідок суперечок СРСР із Польщею за кордони. У вересні 1944 році в Любліні між Польським комітетом національного визволення та урядом Радянської України було укладено угоду про добровільне переселення українців з польської території в Україну, а поляків з УРСР - у Польщу. З жовтня 1944 року до серпня 1945 року було переселено до УРСР майже 433 тисячі українців з 750 тис, що з давніх часів мешкали на території сучасної Південно-Східної Польщі. Тих, хто відмовлявся переселитися, знищували (або відправляли до концтаборів). Під час переселення було спалено і пограбовано понад 8 тисяч українських господарств.
У1947 році Польща вирішила назавжди покінчити з українським питанням. У квітні того ж року підрозділи Війська Польського розпочали активну боротьбу із загонами УПА під кодовою назвою «Операція Вісла». Ліквідувавши основні підрозділи УПА та їх спільників, поляки приступили до насильницького переселення всіх українців, у тому числі лемків Центральних Карпат, на західні та північні землі Польщі. До серпня 1947 року було переселено 140,5 тисяч осіб. У 1950 році були депортовані останні 32 сім’ї. Українське населення розпорошили по всій Польщі з метою якнайшвидшої його асиміляції. Нині там мешкають усього 300-350 тисяч українців.
Не оминули жахи війни і нашу Чернігівщину. За неповними даними, за два роки нацистської окупації Чернігівської області загинуло понад 127 тисяч наших земляків. Безповоротні втрати Чернігівщини на фронтах Другої світової тільки в Червоній армії – 134,5 тисяч осіб, а мобілізовано до її лав було 367 тисяч осіб (200 тисяч – у 1941 році, і з вересня 1943 року – 167 тисяч осіб).
Коментарі (0 шт):
Додати коментар:
Останні новини
Линовицька громада попрощалася з Володимиром Маляровим
Понад рік ім’я Володимира Малярова значилось у списках зниклих безвісти. І лише тепер Линовицька громада отримала можливість гідно попрощатись зі своїм героєм. 21 січня Богданівка нарешті обійняла свого сина-захисника, який повернувся до рідної землі на щиті, аби знайти свій вічний спокій. Детальніше
21.01.2026
Прилуцький ЦНАП працюватиме під час блекаутів – партнери надали необхідне обладнання
У Прилуцькому центрі надання адміністративних послуг встановили систему резервного електропостачання, яка забезпечить стабільну роботу під час блекаутів. Обладнання придбали за підтримки Програми EGAP. Детальніше
21.01.2026
Легкоатлети з Прилук вибороли призові місця на чемпіонаті у Києві
20 січня у Києві відбувався чемпіонат міста з легкої атлетики серед юнаків 2009-2010, 2011-2012 років народження. Прилучани вибороли призові місця. Детальніше
21.01.2026
У громаді на Прилуччині попрощалися із двома військовими – Олексієм Маслієвим та Володимиром Копкою
21 січня Сухополов’янська громада провела в останню путь двох військових ЗСУ – Олексія Маслієва, який загинув 4 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку та Володимира Копку, який помер 18 січня 2026 року. Детальніше
20.01.2026
У ліцеї на Прилуччині завершили будівництво укриття
У Варвинському ліцеї № 1 завершено будівництво та облаштування протирадіаційного укриття. Сховище відповідає сучасним вимогам безпеки. Детальніше
Всі новини