В ЄС вважають рішення КС підставою для призупинення безвізу

В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.

Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, текст якого має в розпорядженні "Європейська правда".

"Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", - йдеться у листі.

Одним із офіційних тригерів для запуску механізму призупинення дії безвізу є відхід третьої держави від критеріїв, внаслідок виконання яких було запроваджено безвізовий режим. 

Зазначається, що ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії, які вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України.

У листі вказується, що незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з Європейським Союзом, серед яких:

• збереження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС;
• співпраця з Міжнародним валютним фондом, що є передумовою отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 1,2 млрд євро, покликаних забезпечити фінансову-економічну стабілізацію в нашій країні;
• інтеграція до енергетичного ринку ЄС (йдеться про незалежність НКРЕКП);
• поширення на Україну режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікацій, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг (незалежність НКРЗІ);
• інтеграція до єдиного цифрового ринку (незалежність Національного офісу інтелектуальної власності) тощо.

"Враховуючи зазначене та з метою запобігання розвитку несприятливого сценарію, пропонували б у стислі строки створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України, до якої б також увійшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства", - йдеться у листі.

Підкреслюється, що ключовим завданням зазначеної робочої групи варто визначити опрацювання змін до Конституції України, які б, серед іншого, передбачали повноваження Верховної Ради створювати державні органи зі спеціальним статусом.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.