Членів комісії, яка заперечила плагіат у Шкарлета, спіймали на плагіаті

У членів Комісії з академічної доброчесності НУ "Чернігівська політехніка", яка заперечила наявність плагіату у роботах ексректора вишу, а тепер міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, також є проблеми з плагіатом.

У докторській дисертації голови комісії Вікторії Маргасової "Стратегія забезпечення стійкості економіки України до загроз економічній безпеці" знайшли численні текстові запозичення без належних посилань, синоніми та перефразування – загалом 70 сторінок.

Про це йдеться у дослідженні, яке опублікували  на сайті "Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях". 

"Особливо нам подобається заміна Росії на Україну та російської економіки на вітчизняну… 

Маргасова замінила 2010-2014 рр. словами "на найближчі роки". Правильно! Хіба ж можна в дисертації 2014-го року писати про плани уряду на 2010 рік?", - зазначають автори аналізу дисертації.

У дисертації членкині комісії Аліни Пінчук, яка також є доценткою і директоркою навчально-наукового інституту економіки університету, знайшли підозрілі та свідомо фальшиві публікації, а також численний перехресний академічний плагіат.

Докторську дисертацію"Стратегія забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах діджиталізації економіки України" Пінчук захистила у 2020 році.

Вчені вважають, що Аліна Пінчук присвоїла текст, зокрема, з дисертації викладачки цього ж університету Тетяни Шестаковської.

"Але, виявляється, їх об’єднує дещо ще. І це "дещо" – це перехресний академічний плагіат. В докторській дисертації Шестаковської ми знаходимо шматки раніше написаної статті Аліни Пінчук, і навпаки – в докторській Пінчук є тексти від Шестаковської", - пишуть автори дослідження. 

Головою комісії із захисту була Вікторія Маргасова. 

Нагадаємо, 17 грудня парламент проголосував за призначення Сергія Шкарлетаміністром освіти і науки.

До цього він майже півроку був тимчасово виконуючим обов’язки міністра.

Саме призначення Шкарлета, і те, як відбулося голосування отримало шквал критики.

Проти висловились освітяни, громадські організації, батьківські об’єднання, науковці, студенти та опозиційні партії.

Претендента двічі не підтримав профільний комітет Верховної ради.

Водночас Шкарлет отримав не лише критику, а підтримку – ректорів низки державних університетів (наприклад, ректорів КНУ та КПІ), профспілки та власне уряду і Офісу президента.

Головним аргументом проти призначення Шкарлета на посаду міністра є звинувачення у плагіаті.

Наявність плагіату у роботах Шкарлета підтвердили і у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

Етичний комітет агентства встановив текстові запозичення без посилань у 4 наукових публікаціях Шкарлета.

Висновок НАЗЯВО про плагіат підтвердили іноземні експерти (1, 2).  

Шкарлет не лише не погодився зі звинувачення у плагіаті, але й подав до суду на НАЗЯВО.