Скільки насправді заробляють українці — статистика і реальне життя

Але чи відбиває вона справжні доходи українців? І якщо - ні, то як їх взагалі можна порахувати?

Що каже Держстат

За даними Державної служби статистики, у січні 2021 середня зарплатня українців становила 12 337 грн.

Це удвічі більше, ніж мінімальна зарплатня. Але менше, ніж середня зарплата у грудні 2020 року, яка тоді сягнула 14 179 грн.

Утім, в цьому немає "зради", адже грудневі зарплати, коли українці отримують премії, надбавки та бонуси, є традиційно вищими.

В офіційній статистиці використовують показник номінальної зарплатні, яку нарахували людині до сплати податків. Але є ще й показник реальної зарплати, в якому враховують індекс споживчих цін.

Наприклад, якщо номінальна зарплатня за минулий рік зросла на 15%, то зростання реальної зарплатні між січнем 2020 і січнем 2021 було удвічі меншим і становило лише 8%, - решту "з’їла" інфляція.

Але на цьому відносність середньої зарплати не завершується.

За даними Держстату, удвічі більше, ніж в середньому, отримують працівники сфери фінансів та страхування, - у січні 2021 року їхня середня зарплата становила 24 095 грн на місяць.

Трохи поступаються у сфері інформації та телекомунікацій з зарплатнею у 21 941 грн.

Вище середнього заробляють ті, хто займаються науковою та технічною діяльністю, а також працівники сфери державного управління та оборони.

Так само вище середньої зарплати і у промисловості, де отримують 13 374 грн на місяць.

Працівники двох головних бюджетних сфер - освіти та медицини - отримують менше середнього. Там зарплати не перевищують 10,5 тис. грн на місяць.

Ще менші зарплати у сільському господарстві, де зарплати не дотягують навіть до 10 тис. грн.

А що у регіонах?

Ще одним чинником, який впливає на розмір зарплат, є те, де живе і працює людина.

За цією ознакою із великим відривом від решти країни лідирує Київ, де середня зарплата у січні 2021 сягнула 17 533 грн, що на понад 5 тис. грн більше, ніж загалом в Україні. Так само вище середньої зарплати і в Київській області - 12 645 грн.

Більше, ніж в середньому, заробляють і у промислових областях - Донецькій (13 786 грн), Дніпропетровській (12 744 грн), Запорізькій (12 542 грн) та Миколаївській (12 535 грн).

Водночас в Україні є й регіони, де середні зарплати не дотягують не те, що до 12 тис. грн, але й навіть до 10 тис.

Це Чернівецька (9 696 грн), Кіровоградська (9 780 грн), Чернігівська (9 877 грн), Тернопільська (9 922 грн) та Херсонська (9 971 грн) області.

Де зарплати "найбіліші"

Свою статистику щодо зарплат має і Пенсійний фонд.

За даними Пенсійного фонду, кількість застрахованих (тобто працівників, за яких роботодавець платить Єдиний соціальний внесок або які самі платять ЄСВ), на кінець 2020 становила понад 12,8 мільйона людей, із них найманих працівників - майже 10 мільйонів.

При цьому більш ніж кожному десятому з цих людей (11,3%) у грудні 2020 нараховували зарплату нижчу за мінімальну.

З одного боку, це показує, скільки українців отримують доходи значно менші за офіційну середню зарплатню. З іншого боку, це може бути ознакою виплати зарплати "в конверті", адже тоді можна "включити" механізм податкової соціальної пільги і не платити податки, якими обкладається Фонд заробітної платні.

Середній розмір зарплати, яким оперує Пенсійний фонд, нижчий за дані Держстату: 13 320 грн за грудень 2020 року проти 14 179 грн.

Цю різницю можна пояснити тим, що Пенсійний фонд бере до уваги не лише нарахування самої зарплати, але й сплату ЄСВ, левова частина якого іде на фінансування фонду, а відтак, і на виплату пенсій.

Фактично, дані Пенсійного фонду відбивають "найбіліші" зарплати в країні, тож не дивно, що у лідерах за розмірами зарплат - посольства, представництва міжнародних організацій, головні офіси компаній.

Із регіонів безперечним лідером із зарплатою у 19,3 тис. грн у грудні 2020 є Київ. Проте так само у столиці найбільша кількість тих, хто отримує зарплату нижче мінімальної.

Крім Києва, але з відривом від нього, лідерами із зарплат, за даними Пенсійного фонду, у грудні минулого року були Луганська, Дніпропетровська, Одеська та Миколаївська області, де зарплати перевищували 13 тис. грн.

Що не показує державна статистика

Проте і дані Держстатистики, і Пенсійного фонду показують лише частину реальності, хоч, безперечно, відбивають головні тренди.

Саме офіційна середня зарплатня є орієнтиром для багатьох розрахунків урядовців, політиків та експертів.

Саме це, на думку експертів, дозволило українцям пережити пандемію і карантини у 2020 краще, ніж очікували. Та й загалом це робить українців витривалішими до криз, які не полишають країну.

Проте оцінити, скільки саме українці отримують "в чорну", досить важко. Певні розрахунки є, але і вони дають лише частину загальної картини.

Наприклад, парламентський комітет із соціальної політики, посилаючись на дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України, нещодавно повідомив, що понад чверть (26,5%) економічно активного населення (у віці від 15 до 70 років), отримують тіньові доходи. Там також підрахували, що ці доходи перевищують 20 млрд грн.

У комітеті погоджуються, що таким чином люди отримали джерело виживання, яке фактично "компенсує вади функціонування легального сегмента економіки". Але і наголошують, що бюджет недоотримує податки.

Нині "біла" зарплата коштує понад 40% того, що найманий працівник отримує "на руки". 22% Єдиного соціального внеску (з якого фінансується Пенсійний фонд, лікарняні та виплати з безробіття) "нараховується" на зарплату, і його має сплатити роботодавець. Ще 18% податку на доходи з фізичних осіб йде з зарплати працівника. Так само із зарплати утримується військовий збір - 1,5%.

У Європейській Бізнес Асоціації податкове навантаження на Фонд оплати праці називають серед найбільших проблем бізнесу в Україні.

"Це одна з причин, чому мікробізнес, наприклад, не платить зарплату "в білу", - підприємці не можуть дозволити собі заплатити таку норму навантаження", - розповіла в інтерв’ю ВВС News Україна виконавча директорка асоціації Анна Дерев’янко. Вона твердить, що для виведення зарплат із конвертів і тіні варто було б приблизно удвічі зменшити податкове навантаження на зарплати:

"Коли запитуєш представників мікробізнесу, який рівень податків вони вважали б достатнім, щоб платити зарплати людям "в білу", то підприємці називають 20-25%".

"Тінь" рятує?

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова минулого року, 36% респондентів заявили, що отримують усю або частину зарплати неофіційно.

Зокрема, 16,4% респондентів хоч і мали офіційні стосунки з роботодавцем, але частину зарплатні отримували неофіційно.

А майже кожен п’ятий (19,8%) взагалі працював без офіційного оформлення.

При цьому про те, що працюють на основі трудового договору або запису у трудовій книжці і отримують лише офіційну зарплату, заявили 63,7% учасників опитування.

Але, як каже директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, коли ми рахуємо реальні доходи, варто звертати увагу не лише на зарплати у конвертах, а й дивитися ширше - загалом на те, скільки економіки перебуває в тіні, хоч і тут розрахунки уряду та експертів різняться.

Крім того, варто й зважати на недосконалість самого показника середньої зарплати як "середньої температури по палаті".

"Дуже часто низьку зарплату платять багатьом працівникам, а високу зарплату отримують одиниці. Тому середня зарплата зростає швидше, ніж так звана медіана, яка обраховує ту зарплату, що її отримує менш оплачувана половина населення", - пояснює експерт.

"Міністерство економіки каже, що тіньовий сектор - це приблизно 30% загальної економіки, за нашими спостереженнями - це десь 50 на 50", - каже пан Юрчишин. Відтак, можна вирахувати, що реальні доходи українців десь у півтора раза перевищують медіанну зарплату.

У цифрах це виглядає так: якщо офіційна середня зарплатня становить близько 11 тис. грн (а довкола цієї цифри коливалися показники більшості місяців 2020 року), то медіана - близько 8 тис. грн, а реальні доходи більшості українців трохи перевищують офіційний середній рівень і становлять близько 12 тис. грн на місяць.

"Ті ж самі бабусі, які продають цигарки біля метро, вони теж тіньовою діяльністю займаються. Але якщо забрати в них цю діяльність, вони втратять і соціалізацію, і ті додаткові доходи, які вони отримують завдяки цим цигаркам".

З іншого боку, каже експерт, довіра населення до влади, як показують зокрема, й останні опитування, на дуже низькому рівні.

"Якби ми знали, як використовуються наші податки і була хоч якась впевненість, що вони використовуються раціонально, то і детінізація відбувалася б швидше і якісніше, а статистичні показники б краще відповідали реальності", - каже Василь Юрчишин.

Графіка Олесі Волкової