Вчені довели, що мозок «жайворонків» і «сов» працює по-різному

У тих, хто прокидається рано, і у тих, хто віддає перевагу вставати і лягати пізно, мозок функціонує по-різному протягом дня, стверджують британські вчені.

Дослідження проходили у Центрі вивчення життєдіяльності мозку людини в Бірмінгемі, де вчені сканували мозок "сов", які лягали приблизно о 2.30 ночі і прокидалися в середньому в 10.15 ранку, а також мозок "жайворонків", які дотримувалися принципово іншого режиму - вони лягали до 23.00 і прокидалися в 6.30, передає Бі-бі-сі.

Тести проводилися в проміжку з 8 ранку до 8 вечора. З’ясувалося, що мозок тих, які ведуть нічний спосіб життя, має набагато меншу робочу щільність нейронних зв’язків у тому, що стосується підтримки усвідомленого стану. У "сов" також відзначалися більш уповільнені реакції, сонливість і зниження уваги.

Як відзначають вчені, ці показники свідчать про те, що "сови" страждають від навантажень, які покладає на людину режим звичайного робочого дня.

Вони закликають більш поглиблено дослідити цей феномен, щоб зрозуміти наслідки для здоров’я "сов", які вони отримують виконуючи режим праці чи навчання, для якого вони не дуже добре пристосовані.

Вчені відібрали 38 людей - "сов" і "жайворонків" - і досліджували їхню мозкову діяльність в стані спокою за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Потім в денний час волонтери проробляли різні завдання і реєстрували свій рівень сонливості в різний час протягом дня.

"Жайворонки" були менш сонливі і відрізнялися найшвидшою реакцією під час проведення ранкових тестів. Вони також відрізнялися кращою працездатністю, ніж "сови".

І навпаки: "сови" були найменш сонливі в 20:00, і саме в цей час у них відзначалася найшвидша за день реакція, проте в цілому вони справлялися із завданнями не краще, ніж любителі встати раніше.

При цьому щільність нейронних зв’язків в тій сфері мозку, яка передбачає кращу працездатність і найменшу сонливість, була значно вищою у "жайворонків" у всі часові відрізки, що змушує припустити, що у "сов" ці нейронні зв’язки ослаблені протягом усього робочого дня.

Як зазначає керівник наукової групи Еліза Фейсер-Чайлдс, це може в якійсь мірі бути результатом того, що "сови" все життя змушені вести не підходящий їм спосіб життя.

"Нічні сови" під час навчання в школі повинні рано вставати, потім вони повинні підніматися, щоб йти на роботу, тобто вони постійно повинні йти наперекір своїм бажанням і внутрішньому ритму", - говорить вона.

Керівник групи вважає, що назріла необхідність кращого розуміння того, як режим раннього пробудження перед школою або роботою впливає на здоров’я та продуктивність тих, кому він не підходить.

За статистикою, близько 40-50% населення висловлюють перевагу пізніше лягати спати і пізніше вставати - тобто приблизно після 8:20 ранку.

"Типовий день може тривати з 9 ранку до 5 вечора, однак для "сови" це може проявитися у зниженій працездатності вранці, більш низькій щільності нейронних зв’язків у сферах мозку, пов’язаних зі свідомістю і сприйняттям, і підвищеною сонливістю", - говорить Фейсер-Чайлдс.

"Якщо ми, суспільство, зуміли б стати більш гнучкими щодо того, як ми керуємо нашим часом, то ми могли б досягти набагато більшого в тому, що стосується збільшення продуктивності і зниження ризиків для здоров’я", - зазначає лікар.

Втім, це дослідження не можна назвати всеохоплюючим, оскільки в ньому, приміром, не враховувався загальний стиль життя волонтерів, що теж може мати вплив на інтелектуальні показники.

Невролог з лондонського king’s College Алекс Несбітт (не брав участь у дослідженні) зазначає, що отримані вченими в Бірмінгемі дані підтверджують відомий факт, що на мозкову діяльність людини впливає не тільки час, але і його власний біологічний годинник.

"Стає все більш очевидно, що ці фактори грають роль, в той час як людям всюди нав’язується режим з 9 до 5", - зазначає Несбітт.