В Україні усі вокзали, автостанції та аеропорти перевірять на безбар’єрність для маломобільних груп населення

В Україні упродовж двох років буде проведено комплексний аудит доступності будівель, а також усіх залізничних вокзалів, аеропортів та автостанцій. Про такі плани Кабінету Міністрів йшлося під час засідання Ради безбар’єрності. Саме вона контролює виконання Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яку було розроблено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Відповідний аудит передбачено проектом Плану заходів з реалізації Нацстратегії. Зокрема, до кінця цього року міністерства мають перевірити на доступність усі будівлі, які перебувають у їхньому розпорядженні. До кінця наступного року Міністерство інфраструктури планує перевірити на безбар’єрність усі без винятку залізничні вокзали, аеропорти та автостанції.

У ході аудиту перевірятиметься не лише оснащеність будівель пандусами, наявність ліфтів та поручнів, але і їхня відповідність державним будівельним нормам (ДБН) щодо доступності. У підсумку буде сформовано перелік об’єктів та прилеглих територій, які потребують облаштування елементами доступності. У випадку якщо ті наявні, але не відповідають або лише частково відповідають ДБН, передбачається їхня модернізація.

Аудит пройде по всій території країни – від столиці до невеликих ОТГ на Донеччині та Закарпатті. Подібних перевірок на загальнонаціональному рівні ще не проводилося. Останніми роками аудити безбар’єрності здійснювалися переважно зусиллями громадських організацій, наприклад, “Доступно.UA”. 

“За нашою інформацією, щонайменше 27% жителів українських міст відносяться до маломобільних груп населення. Кожна людина в той чи інший період свого життя потребує максимально зручного простору для пересування. Однак, за нашим досвідом, лише 4% міської інфраструктури України є повністю зручною та комфортною”, - повідомили в організації.

Олена Зеленська у ході засідання Ради безбар’єрності звернула увагу, що з перешкодами в Україні стикаються не лише люди з інвалідністю. Страждають від них і батьки з дитячими візочками, люди з тимчасово обмеженою мобільністю, літні люди, вагітні жінки тощо.

“Безбар’єрність має стати новою суспільною нормою. Зміни, які ми ініціюємо на Раді безбар’єрності, стосуються не лише людей, котрі змушені стикатися з різними бар’єрами у своєму житті. Ці зміни насамперед про те, якою країною ми прагнемо бути. Країною, де кожен має рівні права та можливості. Країною без бар’єрів”, - зазначила Олена Зеленська.

Член Ради безбар’єрності, голова правління Всеукраїнського об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації» Віталій Пчолкін наголосив на важливості контролю та моніторингу Плану заходів.

“Ми дуже активно долучались на всіх етапах – і стратегування, і до розробки Плану заходів. Дякую, що держава нас чує на цих етапах. Але хочу зауважити – жодна стратегія не була успішною у цих питаннях, тому що не було належної уваги до моніторингу, контролю і відповідного поступового і періодичного перегляду показників, яких ми прагнемо. Тому дуже важливо, щоб була як адміністративна, так і кримінальна відповідальність за те, що ці питання ігноруються”, - зазначив Віталій Пчолкін.

План заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки розробляється Кабінетом Міністрів у співпраці з громадськими організаціями та експертами.

Аналітичну та технічну підтримку на всіх етапах надає експертний консорціум, який сформували ГО «Безбар’єрність», Центр економічного відновлення та ІСАР Єднання.

Координує процес Міністерство розвитку громад та територій. Забезпечення контролю та моніторингу реалізації єдиної узгодженої державної політики безбар’єрності здійснює Рада безбар’єрності, створена КМУ.