Роботодавці не мають підстав примушувати працівників вакцинуватися від COVID

Роботодавці не мають правових підстав примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусу і притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову це робити.

Про це йдеться у роз’ясненні Мінекономіки.

"Відповідно до статті 284 Цивільного кодексу України надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування", - нагадують у міністерстві.

Також у відомстві додають, що, відповідно до законодавства, для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна згода інформованого пацієнта.

"Частиною шостою статті 12 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.

Крім того, у пункті 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного, соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію", - йдеться у роз’ясненні.

"Відповідно до Кодексу законів про працю України, будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема, від стану здоров’я, не допускається. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, додають у відомстві.

"З ініціативи власника або уповноваженого ним органу трудовий договір може бути розірвано, зокрема у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП).

Водночас таке звільнення може бути проведено лише на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я. Зауважимо, що звільнення працівника з цієї підстави не є заходом дисциплінарного стягнення", - пояснили в міністерстві.