Через 20-25 років зими в Україні може не бути

31 серпня 2021 р.   540   0
Через 20-25 років зими в Україні може не бути

Директор Українського гідрометеорологічного центру розповів, чому врожайність цього року буде найбільшою з часів Київської Русі, наскільки точними є прогнози погоди та чи можна довіряти народним прикметам і синоптикам.

Про народних синоптиків та віру у народні прикмети

У багатьох містах справді є так звані народні синоптики, які монетизують певні знання про погоду та заробляють кошти на бажанні людей знати чи піде дощ, коли випаде сніг чи розвіється туман. Але у них немає необхідної технічної бази для того, щоб надавати настільки ж якісну інформацію, яку надає Укргідрометцентр.

Наталка Діденко колись працювала у нас: у неї без сумніву є певний досвід і знання. Але вона пішла через фінансову складову і зараз так само заробляє на цьому, але і її прогнози не можуть бути достовірнішими, ніж прогнози нашої метеорологічної служби.

Щодо прикмет, то вони поділяються на ті, які можна обґрунтувати науково та безглузді. Наприклад, якщо ластівки літають високо - це справді може говорити про те, що день буде без опадів. Але річ не в тому, що вони відчувають наближення дощу. Справа тут у комахах, якими вони живляться. Наближення дощу супроводжується підвищенням атмосферного тиску, а повітря насичується дрібними краплями води, які осідають на крильцях і тілах комах – від цього їм складно високо підійматися. А ластівки полюють за ними, тому і літають перед дощем низько.

Те саме стосується бульбашок у калюжах під час дощу, які трактують інколи як прикмету, що дощ буде тривалим та сильним, а інколи навпаки як звістку про швидке закінчення опадів – це також залежить від зміни атмосферного тиску та розміру крапель. Лише великі краплі можуть розбити поверхневий натяг води й утворити бульбашку, а великі краплі падають здебільшого при зливах та грозах, які, зазвичай, є тривалими.

А ось такі церковні повір’я, як лелеки не відлетіли до Покрови – це вже необґрунтовані наукою прикмети.

Про зарплату та точність прогнозів погоди

Раніше ми відчували відтік кадрів через фінансову складову. Але останнім часом в цьому напрямку відбулись покращення. Якщо раніше молоді спеціалісти не готові були працювати на передбачений державою оклад, то зараз з цим проблем практично немає: до нас прийшло дуже багато молодих ІТ-фахівців.

До речі, ми зараз в процесі отримання кредиту від США в розмірі 300 млн доларів, які повинні піти на модернізацію Укргідрометцентру. Якщо це таки вдасться, то ми станемо не лише одним із найкращих метеорологічних центрів у Європі, а й увійдемо в ТОП найкращих гідрометцентрів світу.

Не секрет і моя зарплата, вона зазначена у декларації: як керівник Укргідрометцентру я отримую 40 000 грн на місяць. Нам з дружиною цього вистачає.

А щодо точності прогнозів, то за останні 20 років точність прогнозів погоди Укргідрометцентру зросла на 5-6%. Якщо ми говоримо про прогноз погоди наперед, то, наприклад, якщо прогнозувати її на завтра – точність складатиме 98%, якщо на післязавтра близько 80%, і далі на спад. Довгострокові прогнози – не завжди ефективні, оскільки на кліматичні умови впливає дуже багато факторів, які надто мінливі.

Про зміни у кліматі та найбільший врожай від часів Київської Русі

Глобальне потепління, звісно, не могло оминути Україну. Скажу більше, наша держава належить до тих країн, в яких воно досить відчутно – середньорічна температура за останні кілька років збільшилась на 1,6-1,7 градуса Цельсія.

Крім того, щороку в середньому на 10-15 днів збільшується теплий літній період, а зимовий скорочується. Якщо все так і продовжуватиметься, то не виключено, що через 20-25 років зими в Україні взагалі не буде.

Водночас цього року в Україні буде найбільший врожай за всю історію, починаючи від Київської Русі. Все це через сприятливі погодні умови, які були під час посівної. Зокрема, цього року очікується найбільший врожай кукурудзи та озимих культур.

Якщо говорити про загрози глобального потепління для аграрного сектору нашої держави, то вони, звісно, є, але сучасні технології дозволяють уникати негативних наслідків. Думаю, наші аграрії зважають на це, особливо великі агрохолдинги.


Джерело: «Парламент»

Коментарі (0 шт):

Ви повинні авторизуватися на сайті для того, щоб залишати коментарі!

Останні новини

01.07.2022
Український борщ визнано об’єктом культурної спадщини ЮНЕСКО
Український борщ увійшов до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони. Відповідне рішення ухвалили 1 липня на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини. Детальніше
01.07.2022
Ніжин, запрацював новий фонтан у центрі міста
Від тридцятиградусної спеки ніжинці рятуються біля прохолодної оази водограю, який нещодавно запрацював у самому серці міста. Найбільше новенький сучасний світлодинамічний фонтан, який встановили лише минулого року, тішить молоде покоління. Дітей не відтягти від прохолодних струменів води. Детальніше
01.07.2022
В Україні запущено перший сервіс онлайн-бронювання курсу валют
Фінансовий сайт «Мінфін» запустив сервіс онлайн-бронювання курсу валют у застосунку Мінфін Валюта, який анонсували напередодні війни, однак, через російське вторгнення запуск довелося відкласти. Детальніше
01.07.2022
Колишній командир ракетного катеру «Прилуки» Дмитро Сухар має підозру за фактом державної зради
Колишньому командиру ракетного катеру «Прилуки» ВМС ЗСУ заочно повідомлено про підозру за фактом державної зради. Детальніше
30.06.2022
Козелеччина, еко-ферма «Копиця сіна»
Зелена екоферма «Копиця сіна», розташована у селі Пархимів Козелецького району – це дійсно рай на землі. Бо створена вона з любов’ю дбайливими господарями - родиною Копиць. Детальніше
Всі новини

Наші опитування

Яким чином ви попали на наш сайт?







Показати результати опитування
Показати всі опитування на сайті