Для забезпечення нормальної життєдіяльності кожна громада повинна мати належну інфраструктуру. А щоб розумно її використовувати та утримувати в робочому стані, господар (у нашому випадку – сама ж громада) має знати, чим саме та в якій кількості він володіє.
На жаль, частина об’єктів інфраструктури на території громад області перебуває у невизначеному майновому стані. Наприклад, підвідні газорозподільні мережі та їх складові: газорегулювальні пункти різних модифікацій, станції катодного захисту, регулятори тиску, лічильники тощо.
— Кілька десятків років тому мешканці сіл Чернігівщини раділи, що нарешті в побуті зможуть користуватися природним газом. Тоді шукали всі можливості, аби від центральної магістралі підвести його до домівок. Це було задоволення не з дешевих: десь частину витрат брали на себе місцеві підприємці, десь люди об’єднувалися в кооперативи і робили відповідні внески. Відтак вуличні газогони (до осель), на відміну від підвідних газопроводів (між населеними пунктами), переважно будувалися самими споживачами, — нагадав голова облдержадміністрації В’ячеслав Чаус.
Незабаром ці мережі потребуватимуть капітального ремонту або заміни. А значить — і значних інвестицій. І тут постає важливе питання: хто вкладатиме кошти у відновлення та модернізацію мереж?
Оператори газорозподільних мереж, які на сьогодні збирають плату за транспортування газу, навряд чи вкладатимуть кошти у весь газопровід, яким користуються. Бо він їм належить лише частково.
Розраховувати на державні кошти теж немає сенсу, адже, як уже було сказано, майновий стан мереж не є визначеним.
З цієї ж причини не варто очікувати і приватних інвестицій. Бо хто ж захоче вкладати власні кошти у невідомо чиє майно.
В результаті виникає велика ймовірність того, що громади залишаться сам на сам з проблемою непридатних до експлуатації мереж і, як результат, відсутністю газопостачання.
Тож логічною видається думка, що саме громадам варто потурбуватися про відновлення та упорядкування документів на газорозподільні мережі.
— Виникла абсолютно несправедлива ситуація: експлуатується майно громади, а люди сплачують кошти за транспортування газу приватним компаніям, — вважає голова ОДА.
Тобто громади, самі того не знаючи, безоплатно віддали своє майно приватному підприємству. І в результаті споживачі сплачують за транспортування газу тими ж мережами, які самі й побудували.
Вихід із ситуації є. Громада (орган місцевого самоврядування) має відшукати первинні документи, які б засвідчили факт спорудження та джерела фінансування тієї чи іншої ділянки газорозподільних мереж. Це велика й кропітка робота, результатом якої має стати повний комплект документів, що засвідчують право власності на газові мережі, та згода місцевої ради прийняти ці мережі до комунальної власності територіальної громади.
Подібний досвід в Україні вже є. І В’ячеслав Чаус переконаний, що буде він успішним і на Чернігівщині.
— Ми вже проаналізували рішення кількох сільрад Прилуцького району, які стосувалися передачі ділянок газопроводів від тимчасових вуличних кооперативів (так вони називалися тоді) до оператора газорозподільчих мереж.
Висновок: майже всі вони (а Прилуччина має найбільшу протяжність газопроводів в області) не відповідають вимогам чинного законодавства в частині оформлення речових прав. Над цим питанням потрібно добряче попрацювати юристам.
Фахівці нашої команди готові надавати громадам всю можливу консультаційну підтримку, — запевнив голова облдержадміністрації.
Проте успіх справи залежить від самої громади. Як і те, яким чином вона розпорядиться цим майном: продасть нинішньому оператору, поповнивши місцевий бюджет, або спільно із сусідніми громадами створить комунальне підприємство, що займатиметься розподілом природного газу.
Такий вид діяльності має приносити прибуток і стати привабливим для інвесторів. Це дасть змогу модернізувати мережу і зробити розподіл природного газу менш енергозатратним з усіма позитивними наслідками, що з цього витікають.
Новини по темі:
Коментарі (0 шт):
Ви повинні авторизуватися на сайті для того, щоб залишати коментарі!
Останні новини
День пам’яті жертв Голодомору: хто і коли придумав акцію «свічка у вікні».
Щорічно в Україні у четверту суботу листопада вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Традиційно у цей день українці запалюють свічку у себе на підвіконні. У 2024-му День пам’яті припадає на 23-тє листопада. Детальніше
22.11.2024
Голодомор: не маємо права забути…
91 роковини голодомору. Чорна сторінка, де кожен рядок сповнений людських сліз, болю, страждань та поневірянь. Масштабна помста кривавого людиноненависницького режиму за прагнення українців бути вільними у власній незалежній державі. Детальніше
22.11.2024
За кошти державної дотації у Варвинському ліцеї №1 будують протирадіаційне укриття
У Варвинському ліцеї №1 триває будівництво. У закладі освіти побудують протирадіаційну захисну споруду за кошти з державної дотації та співфінансування з бюджету громади. На сьогодні найважливіше, що повинен забезпечити кожен заклад освіти країни – безпека учнів. Детальніше
21.11.2024
Прилуки зустріли перші зимові опади
Ранок 21 листопада у Прилуках почався дощем, який згодом перейшов у мокрий сніг. Місячну норму опадів цього дня приніс у місто потужний циклон. Ми вирішили перевірити, як спрацювали зливові каналізації на дорожньо-шляховій мережі міста Детальніше
21.11.2024
Внаслідок влучання російської ракети в адмінбудівлю, пошкоджено 12 домогосподарств
На ранок 20 листопада Чернігівщина оговтується після тривалої атаки росіян. Понад 15 годин повітряної тривоги та 22 вибухи в області. Увечері 19 листопада росіяни поцілили у адмінбудівлю у Прилуках. Вибуховою хвилею також пошкодило житлові будинки. Детальніше
Всі новини