У Чернігівській ОДА представили план, як забезпечити прикордоння вітчизняним інфопродуктом

Як захистити інформаційний простір Чернігівщини та наповнити його українським контентом, обговорили сьогодні учасники наради в облдержадміністрації. Захід відбувся в рамках робочого візиту на Чернігівщину голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк.

— Дякую Ользі Володимирівні, що оперативно відгукнулася на моє запрошення, — зазначив голова облдержадміністрації В’ячеслав Чаус. — Сподіваюсь, що разом розроблена нами дорожня карта спільних дій суттєво поліпшить інформаційний простір області.

За словами голови облдержадміністрації, 243 населених пункти прикордоння Чернігівщини мають проблеми з прийомом цифрового сигналу загальнонаціональної телемережі: 64 — у Корюківському, 93 — у Новгород-Сіверському, 86 — у Чернігівському районі. Натомість там існує можливість переглядати до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій.

Як уточнила представниця Нацради в області Ірина Сенченко, сигнали семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. А от український телерадіоконтент на цьому просторі розповсюджують лише з двох точок. Тож питання інформаційної безпеки, особливо в умовах гібридної війни, стоїть доволі гостро. До його обговорення долучилися перша заступниця голови обласної ради Ніна Лемеш, секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако, правоохоронці, військові, телерадіомовники та керівники прикордонних громад Чернігівщини.

Розв’язати ці проблеми на рівні області неможливо. Проте облдержадміністрація має конкретні пропозиції, спрямовані на розвиток та захист інформаційного простору. На нараді їх представив директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Андрій Подорван.

Він нагадав, що питання створення державної загальнонаціональної цифрової телемережі Чернігівська ОДА на різних рівнях ставила з 2015 року. У 2019-му справа, нарешті, зрушила з місця. Нині розбудовується державна телемережа МХ-7, яка повинна забезпечити більше українців безкоштовним телебаченням. Передбачається, що вона покриє не менше 90% території України і запрацює вже з весни наступного року.

Щодо покращення телесигналу на території області, можливого вже сьогодні, ОДА зверталася безпосередньо до «Зеонбуду» (приватної компанії, яка має ліцензію на телерадіотрансляцію). Проте порозуміння не досягнуто: провайдер вважає наявні потужності достатніми і встановлення додаткових передавачів на Чернігівщині не передбачає.

Не спрацювала в області і запропонована Президентом України і згодом оформлена рішенням Національної ради ідея щодо зміни модуляції сигналу у мережі «ЗЕОНБУДУ». За різними оцінками, це могло би забезпечити розширення зони упевненого прийому цифрового ефірного телесигналу на 10–20 % і тим самим скоротити «білі плями» в області.

Проте, за даними Українського державного центру радіочастот, оператор мережі це зобов’язання виконав формально. Разом зі зміною модуляції було змінено інші технічні характеристики сигналу, що нівелювало вплив на покращення якості прийому телесигналу. Тож облдержадміністрація вкотре звертає увагу Національної ради на деструктивну позицію оператора мережі і просить урахувати це при перегляді ліцензійних умов.

Також в ОДА вважають доцільним включення Чернігівщини до числа територій з особливим режимом мовлення, забезпечення в області доступу до швидкісного інтернету та соціальних пакетів супутникового мовлення.

За програмою Мінцифри «Інтернет-субвенція» села підключаються до швидкісного оптичного інтернету. На Чернігівщині підключать 457 сіл та 1531 соціальних закладів у селах.

В облдержадміністрації вже приступили до розрахунків пілотного проєкту. За ним усі оселі в окремо взятому селі будуть безкоштовно підключені до інтернет-зв’язку та інтернет-телебачення за умови, що жителі відмовляться від прийому некодованих російських супутникових телепрограм і замінять таким чином його на український контент.

Усі ці пропозиції, на думку представників Нацради, варті уваги.

— Добре, що ми думаємо однаково, — зауважив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко. На його думку, варто не лише нарощувати технічні потужності поширення та прийому сигналу українських мовників, а й дбати про цікавий контент. Тільки так можна буде збільшити присутність українського мовлення на території області.

— У всіх жителів області має бути можливість чути й бачити програми українського радіо та телебачення. Об’єднавши зусилля, ми зможемо нарешті зрушити це питання з мертвої точки, — наголосив, підсумовуючи нараду В’ячеслав Чаус.