"Довелось ховатися у той погріб, що і 80 років тому." Петро Фень двічі пережив окупацію рідного міста

85-річний Петро Фень з сім’єю 22-го березня виїхав з Чернігова машиною. Їхали мостом, який сполучає Київ та Чернігів. Наступного дня його зруйнували російські війська. Нині родина живе в селі Кропивницького району. Щодня чоловік слідкує за новинами із зон бойових дій і вірить у перемогу України, як і 77 років тому. Він пережив нацистську окупацію Чернігова у 1941 році, яка тривала два роки.

Спогадами про Другу світову війну та що пережив під час вторгнення Росії в Україну, поділився з Суспільним.

Коли російські військові окупували Чернігів, у підвалі щодня з рідними перечікували обстріли та бомбардування. Не було світла, води, зв’язку. Чоловік каже, що пережив ті ж емоції, що і в дитинстві, коли нацисти під час Другої світової війни бомбардували місто.

"І ось наприкінці життя довелося ще раз пережити жахіття війни, безкінечні обстріли важкою артилерією Чернігова. Тремтіла земля, стіни будинку. Довелося знову ховатися в погріб той самий, що і 80 років тому".

Я був тоді хлопчиком п’яти років. Пам’ятаю перші бомбардування Чернігова, запалювальна суміш лилась з літаків на будинки. Якось мати послала мене до сусідів за керосином і раптом в 17 годин розпочалась комендантська година. Раптом бачу, назустріч патруль іде з автоматами – двоє німців. Я злякався, через городи кинувся тікати, весною земля мокра, розлився цей керосин, я в сльозах додому... Мама заспокоїла мене".

У війні, яку розпочала Росія, каже Петро Фень, його найбільше вражає нелюдське відношення та жорстокість російських військових до мирних жителів.

"Під час Другої світової війни від бомбардувань гинули люди. Нині вбивають за те, що людина не відає телефон. Це – надмірна жорстокість рашистів. І коли ми переможемо – це буде найголовніше свято, яке стосуватиметься кожної людини. Воно принесе велику радість і благополуччя".