День вишиванки у соборі Різдва Пресвятої Богородиці

19 травня дрес-кодом дня у соборі Різдва Пресвятої Богородиці була вишиванка. І чоловіки і жінки і діти - всі прийшли на службу божу у вишитих українських сорочках. І увесь храм замайорів різнобарвними візерунками української вишивки.



Хтось радів своїм новим вишитим обновкам, хтось вдягнув улюблену вишиванку. Але всі були єдині у думці, що цей день об’єднує українців, бо вишиванка – наш генетичний код. Вишиванка ще з давніх давен супроводжувала український народ і була для них символом нескореності й того, що вони є українцями.

Вишиванка - це не тільки прадавня частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. Чи знали ви, що в минулому вишиванка була підставою для цькування, що вона рятувала в голодомор (її обмінювали на хліб), що її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині? Насправді українська вишита сорочка має дуже глибоке значення.

Стереотип про те, що вишиванку варто одягати лише на свята вже давно застарів, кажуть прихожани собору Різдва.

Нині вишиванка є символом, який об’єднує українців. Саме тому вона є сучасною зброєю проти ворога. Дуже важливо усвідомлено носити вишиту сорочку, адже значення її є дуже глибоким. Вона є символом української нескореності, і свободи. Допоки українські жінки вишиватимуть сорочки, вкладаючи в них свою душу, а українські воїни одягатимуть їх – Україна непереможна!