Ніжин, герой-захисник льотчик Олександр Борис

Загиблому ніжинському льотчику-герою Олександру Борису було усього 27. Про його безмежний потяг до неба сьогодні нагадує дитяча колекція літачків у батьківському домі. Ще змалечку хлопчик твердо вирішив, що хоче стати військовим.



Змалечку Сашко захоплювався футболом, відвідував спортивну школу. Навчався в Чернігівському ліцеї з підвищеною військово-фізичною підготовкою, був командиром відділення молодшим віце-сержантом. Олександр дуже любив небо і завжди мріяв літати, тому після військового ліцею пішов навчатися в Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Його мрія здійснилася.

Він завжди був найкращим, першим. Вже курсантом був нагороджений медаллю за високі показники у навчанні, розповідають рідні. А ще був справжнім патріотом України.

В 2016 році Олександр розпочав свою військову службу в Херсоні у званні лейтенанта, був льотчиком-штурманом. У 2018 році отримав звання капітана. Був учасником АТО. А вже в 2019 році став командиром вертольота та виконував почесну місію ООН в Конго. Після вдало виконаної роботи був нагороджений грамотою та пам’ятним нагрудним знаком Міністерства Оборони України «Воїн-миротворець».

З перших днів війни з рашистами Олександр Борис знаходився у самому пеклі, розповідають батьки. За свою відвагу та блискуче виконання бойових завдань Олександр Борис був нагороджений почесним орденом Данила Галицького, посмертно. Син не боявся загинути за Батьківщину, розповідає згорьований батько.

Трагедія сталася 15 березня, коли вертоліт, яким керував Олександр блискуче виконав надважливе бойове завдання: знищив 15 одиниць ворожої техніки та близько 30 осіб живої сили. Після чого вертоліт було уражено ракетою збройних сил рф. Олександр Борис загинув вірний присязі, у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність.

Країна втратила героя. Армія – воїна. Батьки – сина! Сестра – брата! А дівчина – коханого!

Мріяв літати високо в небі, як птах, а небо назавжди забрало його до себе. Йому було усього 27! Все життя могло бути попереду, але Олександр віддав його за нас з вами, за свою країну, яку любив понад усе.