Юлія Качук виїхала з окупованого Маріуполя, де жила і працювала 15 років. Виїжджала двічі, востаннє у вересні. Остаточно залишилася жити у Прилуках, в місті, де вона народилася і де живуть її родичі. Зі зруйнованого Маріуполя Юля забрала домашніх тварин, покинути їх не могла. Вона розповіла, як живе місто зараз.
"Перше враження, коли ти в’їжджаєш в Маріуполь, то це страшне. Чорні будинки, їх просто нема, вони вщент вигоріли".

Згорілий будинок в Маріуполі. ФОТО: Юлія Качук
Юлія розповіла, зараз в місті працювали декілька магазинів АТБ. Продукти є, але ціни великі. Загалом люди в більшості працюють на розборах завалів, на прибиранні території. Каже, це бажання заробити, адже треба чимось годувати сім’ю. На розборах завалів люди в Маріуполі отримують тисячу рублів за зміну.
Близько 200 тисяч людей залишилося в Маріуполі. Хоч вони й тікали, зараз повертаються.
"Така ситуація, що нема куди дітися. Не у всіх є родичі на вільній території, не завжди це безоплатно чи дешево", — каже Юля.

Завали в Маріуполі. ФОТО: Юлія Качук
Жінка разом з чоловіком працювали на хлібозаводі. Зараз від нього лишилися руїни. Жінка каже, від Азовсталі підприємство відділяв лише паркан.
Також за словами Юлії багато будинків залишилися без світла, води та газу. Ранок у людей починається з того, щоб піти розпалити вогнище і приготувати їжу. До будинку де раніше жила її родина три рази на тиждень привозили польову кухню, коли було тихо, возив Донецьк.
Вперше Юлія з чоловіком виїхали з Маріуполя у березні.
"Наш будинок недалеко від центру. Десь кілометр від драмтеатру і менше кілометру від центральних прохідних Азовсталі. З іншої сторони автовокзал. Ми потрапляли під роздачу з усіх боків. У мене з вікна було видно Азовсталь і, коли підлітає літак, мені було видно, як він скидає бомбу, як вона вибухає. Найстрашніші звуки для нас, для дитини, це звук літака. Ти розумієш, що зараз будуть прильоти, потрапляння. Будинок хитався не лише впоперек, а в довжину, усі 5 під’їздів. Це таке відчуття, коли тебе просто відкидає від стіни. Не було місця в Маріуполі, де не було могил. Майже в кожному дворі, майже кожен парк. Це просто виривалися траншеї, братська могила".

Юлія Качук. ФОТО: Суспільне Чернігів
17 липня Юлія з чоловіком поїхали на окуповану територію знову, щоб поховати бабусю. Літня жінка померла ще 19 травня, за кілька днів її тіло забрали з квартири. Куди, окупаційна влада так подружжю і не повідомила. Сказали, такої жінки у базах нема. І таких випадків безліч, розповідає Юлія.
"Ми, в’їжджаючи в Маріуполь, проходили фільтрацію в Мангуші. Перевірка документів, телефону, контакти, фотографії. Взагалі, основне питання — на зв’язок із ЗСУ, чи є у вас родичі, чи знайомі в ЗСУ".
У вересні родина знову знайшла можливість виїхати з окупації. Зараз родина намагається влаштуватися в Прилуках. Повертатися в Маріуполь поки що не планують.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Новини по темі:
Тіньові помічники російської економіки: Етбар Ейюб, Тахір Гараєв, та мережа обходу санкцій
Північна Корея вимагає значних поступок від Росії за участь у війні
Північнокорейські солдати: тимчасове рятівне коло для Росії
ПОКОЛІННЯ, ЯКЕ ВИРІШУЄ ВЖЕ ЗАРАЗ
Теракт в Івано-Франківську 11 березня організувала рф: ворог підірвав власних агентів (відео)
СБУ попереджає про нові спроби спецслужб рф розхитати суспільно-політичну ситуацію в Україні через активізацію інформаційних диверсій (відео)
Коментарі (0 шт):
Додати коментар:
Останні новини
На Прилуччині попрощалися із загиблим військовим ЗСУ Євгенієм Шостаком
28 листопада Срібнянська громада провела в останню путь загиблого військового ЗСУ Євгенія Шостака. Чоловік загинув 22 листопада під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. Детальніше
27.11.2025
«Вбивство голодом – найстрашніше»: історія останнього ветерана Срібнянщини
27 листопада жителю села Гурбинці Срібнянської громади Миколі Хрипку виповнилось 99 років. Він – єдиний ветеран Другої світової війни в колишньому Срібнянському районі. У 7 років Микола Іванович пережив Голодомор. Сьогодні чоловік згадує, як рідний батько з двома старшими братами долали понад 100 кілометрів за один день, щоб дістати хліба п’ятьом дітям, як він маленьким хлопчиком випрошував окрайці черствого житнього хліба і, принісши додому, віддавав матері, а та ділила його і відкладала крихти, аби вижити. Згадує, як заживо ховали чи то напівживих, чи напівмертвих односельців. «Вбивство голодом – найстрашніше, що коли-небудь переживало людство», переконаний живий свідок організованого геноциду. Детальніше
27.11.2025
Три громади Прилуцького району отримали шкільні автобуси
27 листопада Ладанська, Срібнянська та Сухополов’янська громади отримали нові шкільні автобуси. Загалом цього дня шкільний транспорт передали 17 громадам області. Детальніше
27.11.2025
На Прилуччині попрощалися із військовим ЗСУ В’ячеславом Дейнекою
26 листопада Ічнянська громада провела в останню путь військового ЗСУ В’ячеслава Дейнеку. Чоловік загинув 24 листопада. Детальніше
27.11.2025
Агропідприємство з Прилуччини встановило рекорд України по врожайності кукурудзи
СТОВ «Батьківщина» встановило рекорд України в категорії «Вперше» – максимальна врожайність кукурудзи. Агропідприємство зібрало з гектара 214,2 центнерів урожаю. Детальніше
Всі новини