Вилучення радянської літератури з бібліотек Чернігівщини: як відбувається цей процес

Розповідаємо про стан бібліотечних фондів Чернігівщини: які книги вилучають, про які й кого саме попереджатимуть та якою літературою їх поповнюють тепер. Ці питання обговорювали у програмі Українського радіо "Чернігівська хвиля".

Лариса Казакова, Сергій Бутко, Інна Аліференко. ФОТО: Суспільне Чернігів

Які книги зараз вилучають з фондів

Директорка обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка Інна Аліференко каже, що в процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України у складі бібліотечних фондів рекомендовано не залишати видання:

• які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України, містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України;
• зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
• внесені до Переліку видавничої продукції держави-агресора, на ввезення якої надано відмови у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку;
• автора (одного з авторів), яких внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, що ведеться Міністерством культури та інформаційної політики;
• до видавців або авторів яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішень Ради національної безпеки та оборони України;
• автори яких публічно підтримали агресію російської федерації проти України, інформація про що міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка. ФОТО: wikiwand.com

"Ми вивчили свої фонди й зазначу, що з 2014 року, як тільки почалася збройна агресія Росії проти України, ми російських книжок взагалі не купували для нашої бібліотеки, відтак, такою літературою фонди не поповнювали. І не рекомендували це робити всім іншим бібліотекам. Тому, книг, які потрапили до цього списку рекомендацій, знайшлося лише чотири примірники, які принесли наші користувачі".

Як каже Інна Аліференко, зараз активно списують книги: є рекомендація не утримувати в бібліотеці книги радянського періоду. Таких книг у бібліотеках дуже багато, проте, Мінкульт рекомендує приймати рішення індивідуально по кожному виданню щодо списання або залишення у фондах.

Література для дітей

"Щодо дитячої літератури, то за рекомендаціями Міністерства культури та інформаційної політики, ми зараз вилучаємо морально зношену радянську літературу періоду, яка не відповідає цінностям сьогодення. Її в обласній дитячій бібліотеці доволі багато, й на сьогодні ми вилучили майже 3000 таких книжок. Це не означає, що в наших фондах не буде Пушкіна чи Достоєвського, але це буде один-два примірники, і вони будуть не у відкритому доступі", – говорить заступниця директора Чернігівської обласної бібліотеки для дітей Лариса Казакова.

За її словами, книжковий фонд бібліотеки не постраждав абсолютно: полиці заповнені, книги нові, якісні.

"Якщо взяти загальну картину по всіх відділах, то у нас 70% якісної достойної україномовної літератури. Втім, справа не в тому, якою мовою написана література, а в інформації, яку ця книга несе дитині. Щодо книг бібліотечних фондів, то як держава ставиться до дитини, такою буде і держава. Бібліотека в цьому ланцюгу має бути одним з ключових моментів. І до дитячої літератури ми маємо ставитися дуже обережно, тому всі ці роки ми поповнювали наші фонди достойними виданнями".

Лариса Казакова каже, стосовно дитячих бібліотек в інших громадах області, то там ситуація завжди була складна, тому що фонди слабенькі, фінансування теж.

"Там, можна казати, 50/50 літератури, яку потрібно буде вивести з фондів (або застарілу, або санкційну). Але в бібліотеках громад настільки слабкі фонди, що якщо їх зараз вичистити, то я не знаю, що там залишиться".

Чернігівська обласна бібліотека для дітей. ФОТО: wikipedia.org

Яку літературу міністерство не рекомендує вилучати

Краєзнавчий фонд у дитячих бібліотеках поки не чіпатимуть.

А відповідно до статті 19 Закону "Про бібліотеки", незалежно від форм власності, не мають права вилучати та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам’яток, крім випадків, передбачених законодавством.

"У нас дуже багато книжкових пам’яток, це не тільки рідкісні книги. Це і перші видання, і прижиттєві видання, видання з цінним ілюстративним матеріалом, дарувальними надписами… Тож ми окремо підходимо до кожної книги. Перш за все, наша бібліотека наукова. А ворога потрібно знати в обличчя, й ці книги зберігають певну інформацію, важливу для таких знань. І ми маємо зберігати максимум всієї літератури, як своєрідний архів. Така література буде у спеціальному кутку, не на широкий загал, а для фахівців, щоб ті мали змогу їх вивчати", – сказала Інна Аліференко.

Окрім книг, щодо рекомендацій, вилучають й картки з каталогів (друкованих й електронних), тому що не має бути популяризації цієї літератури й користувачі не повинні бачити її й у каталогах.

Ще подібна література не може бути виставлена на полицях, не можна її використовувати під час книжкових ярмарок або інших бібліотечних заходів.

Представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко вважає, що всі наукові бібліотеки повинні мати весь перелік книг, тому що боротьба іде не з книгами, а з ідеями. Дослідники, краєзнавці, журналісти, викладачі повинні мати доступ до такої літератури для вивчення.

"Адже як боротися з ідеологією противника не вивчаючи її в літературі? Така свобода щодо доступу до такої літератури тут на місці має бути (не може ж фахівець за кожною книгою їздити, приміром, до Києва). Проте, доступ повинен існувати й для пересічного читача, але потрібно буде робити застереження про те, що це за література. Не можна все повністю заборонити, не можна обмежити доступ до всього, адже, все що забороняють, до цього потім з’являється спокуса".

Як вилучають нерекомендовану літературу

В кожній бібліотеці такі книжки відбирають, потім створюють комісію, яка переглядає кожну книгу і приймає рішення.

До того ж, бібліотека залучає для цього процесу громадськість: істориків, представників Інституту національної пам’яті.

Що відбувається зі списаною літературою

Бібліотекарі розповіли, що вони списують такі книги, а потім відвозять їх волонтерам, а ті, в свою чергу, здають книжки на макулатуру, а гроші перераховують на допомогу ЗСУ.

Якою літературою поповнюють фонди сьогодні

За словами директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, вся діяльність Українського інституту книги й програма поповнення бібліотечних фондів фінансувалася з Державного бюджету. У 2021 році УІК витратив на придбання книжок для регіональних фондів понад 48 мільйонів гривень, а на 2022 рік було передбачено витратити 168,5 мільйонів. грн.

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну зупинило всі ініціативи Українського інституту книги, адже кошти, виділені на підтримку книговидання, бібліотек та промоцію читання, були тобто скорочені і переспрямовані на ЗСУ.

"Але, попри те, що наша Програма поповнення бібліотечних фондів цього року зупинена через відсутність фінансування, більшість публічних бібліотек нашої країни не постраждала і працює, тож у більшості з нас, зокрема у внутрішніх переселенців, є можливість читати рідною мовою".

З місцевих бюджетів гроші на оновлення/поповнення фондів зараз не виділяють. Тому бібліотеки шукають кошти самостійно.

"В рекомендаціях Мінкульту записано, що бібліотеки мають зберігати інформацію про вилучення фондів, тому є надія, що держава планує поповнити фонди саме на ту кількість книг, які будуть вилучені з фондів. До речі, ми здаємо списану літературу на макулатуру і частину коштів плануємо використати на покупку вітчизняної літератури для нашої бібліотеки", – сказала Інна Аліференко.

Сергій Бутко каже, що зараз необхідно стимулювати, щоб до бібліотек надходили ті книги, які зараз самотужки видають представники громадськості, науковці, краєзнавці тощо, як рефлексія на вторгнення ворога.

"Тож, закликаю тих, хто пише щоденники, нотатки про оборону Чернігова й Чернігівщини, окремих міст, будь ласка, передайте один примірник обласній бібліотеці або до місцевої бібліотеки".

Сергій Бутко наголошує: в умовах війни до паперової книги не всі можуть добратися. Тому треба думати про те, щоб і через бібліотеки розповсюджувати електронні версії книг. В першу чергу, українських.