У ніжинському Свято-Покровському храмі з початку війни діє потужний волонтерський рух

Волонтери за роботою - плетуть маскувальні сітки.

Пес-волонтер Піксель, який прибився до ніжинського Свято-Покровського храму вже під час війни, трохи засумував без роботи, бо його колежанки-волонтерки через похолодання перенесли волонтерський хаб до церкви.



В теплу пору тут був справжній вулик, в якому повсякчас кипіла робота, розповідає настоятель храму Михаїл Якубів. Бджілки-волонтерки трудилися не покладаючи рук.

«Покровський батальйон» вже сплів кілометри маскувальної сітки, яка захищає і оберігає наших воїнів. Зараз свій вулик вони облаштували у храмі. З темних тонів дівчата волонтерки вже перейшли на білий зимовий колір.

Дівчата-волонтерки у спеціальному записнику навіть ведуть підрахунки своєї клопіткої праці – а це вже десятки кілометрів. Для зручності тут облаштовано всі належні умови.

А по сусідству з Покровським батальйоном, який виплітає сітки, пан Віктор, який працює інженером на заводі, в перервах від роботи виготовляє окопні свічки.

Чи не найгарячіше на кухні волонтерського хабу. Звідси аромати доносяться такі, що повз не пройдеш, не довідавшись рецепт цієї ароматної смакоти.

Та найбільше нашим котикам смакує суто український продукт – сало, діляться волонтери.

А ось ця кімната – серце волонтерського хабу, саме з неї  розпочиналася вся діяльність, яка згодом переросла у потужний волонтерський рух. Тут миттєво закривають усі найнагальніші потреби наших захисників.

Волонтерський хаб Свято-Покровського храму – це потужний волонтерський рух, де кожен має свої чітко розподілені обов’язки. Це аптека, кухня, продуктовий склад, плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок. А керує злагодженим процесом пані Дарія. Вона налагодила чітку співпрацю з навчальними заклади Ніжина, волонтерами, які відшивають військовий одяг, та водіями, які щосуботи доставляють гуманітарний вантаж хлопцям на передову.

Усі військовослужбовці мріють, аби про них піклувалися так, як про ніжинців, жартує пані Дарія.