Як брати інтерв’ю на чутливі теми, щоби нікому не нашкодити?

Під час війни журналістам часто доводиться спілкуватися з людьми які повернулися із зони бойових дій, зазнали жорстокого поводження, втратили дім, або близьких. У психології їх називають людьми, які пережили травматичні події. Робота з ними потребує особливого підходу. Адже здатна травмувати не лише журналіста, а й повторно негативно вплинути на героя.



Це ж саме стосується і болючих зйомок прощання з героями. Тож як працювати з чутливими темами «Події» поцікавилися у голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольги Герасимюк.

Деякі журналісти найбільше бояться почати бесіду, бо не знають, як зменшити відстань із героєм і налаштувати його. Тож почніть із простих відкритих запитань. Щоб знизити напругу, варто говорити не лише про важкий досвід.

І ще дуже важливо у розмові з травмованою людиною навчитися питати дозволу та коректно рефлексувати над словами. У розмові варто бути уважними до почуттів і слів людини. Найкраща форма інтерв’ю – активне слухання.

Журналіст, який працює із чутливою темою, має передати аудиторії важкий досвід свого співрозмовника й водночас нікого не травмувати. Це можливо якщо бути однаково уважним як до себе, так і до героя та аудиторії. Емпатія, щира цікавість до іншої людини та знання про психологічну травму – ваш ключ до успіху.