Петрушівська лялькарка. Духовна сила ляльок-мотанок майстрині Наталії Чуб

Вона допомагає людям одужати духовно та тілесно, знайти себе, повірити у мрію. Ні, вона не ворожить і не продає зілля – весь секрет у ляльках-мотанках. Наталія Чуб уродженка Узбекистану вже понад 30 років живе на Парафіївщині.

Петрушівська майстриня стала лялькаркою не так давно. Зізнається, не я вирішувала – вирішила доля.

Ганчірочка, ниточка, травинка… так з’явилася перша лялька-мотанка. Пані Наталя створювала ляльок-оберегів одна за одною, натуральних, без синтетики, а головне – м’яких і теплих.



Виявилось, що це потрібно людям. Для когось це оберіг. Але головна першопричина потрібності – пробудження свідомості українців та відродження українських традицій. Це символ України, наша історія.

Народження ляльки-мотанки, ділиться пані Наталя, то цілий процес. Потребує неабиякого терпіння, концентрації. Різняться ляльки-мотанки і за розмірами. Найменша – менше 10 см, найбільша понад 2 метри, така собі весняночка, втілення світла і добра.

Ляльок майстриня наповнює здебільшого цілющими травами. Сила цілющих трав і сила ляльки-мотанки, зробленої з молитвою, з вірою – то оберіг, дієвий оберіг.

Твою творила пані Наталя і ляльку-оберіг для свого сина, кадрового військового. Янгол-охоронець береже кровиночку, бо в ньому сила материнської любові, сила української землі.

Так, кожна лялька-мотанка особлива, в ній сакральний зміст, особлива асоціація за кольорами, за відчуттями.

Цікавимося, чи мають ляльки-мотанки ім’я? Майстриня каже, буває що є ім’я, буває що й нема, воно якось саме приходить.

На питання скільки ляльок-мотанок вже побачило світ, майстриня відповідає стримано – не знаю. В одному пані Наталя впевнена – ляльки-мотанки господаря собі обирають самі.

Ляльки-мотанки створені з любов’ю дійсно приносять радість, впевненість, додають снаги. Недаремно українськими оберегами цікавиться світ. Лялька-оберіг пані Наталі підкорила Японію – 100 мотанок поїхали на виставку-аукціон. Кошти від продажу підуть на реабілітацію дітям, постраждалим від війни.

Ляльки-мотанки майстриня робить для душі. Сьогодні на це часу зовсім недостає, бо разом зі своїми колегами по роботі зайняті першочерговим – плетуть маскувальні сітки для захисників. Але ж без оберегів ніяк.

Три години спілкування з майстринею і її колегами зарядили енергією, як і сама парафіївська земля. Бо саме тут живуть, працюють, творять, бережуть українські звичаї і традиції унікальні жінки-берегині, жінки українки.