Сьогодні моєму місту 939 років. Чимало воно бачило за свою історію . Моє місто пам’ятає, як першу письмову згадку про Прилуки-город залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах у своєму знаменитому «Повчанні» дітям.
Про це свідчить величний пам’ятник на Валу – бронзова скульптура Володимира Мономаха.
Моє місто пам’ятає як зводилася одна з його найдавніших святинь. Однією серед найстаріших культових споруд Прилук є собор Різдва Пресвятої Богородиці. Уперше він згадується 1618 року. Згодом за полковництва Дмитра Горленка побудували нову дерев’яну церкву, але простояла вона недовго.
1781 року споруда згоріла. Новий мурований собор будували вже у формі зрілого класицизму.
Моє місто пам’ятає, як тут творила свої літературні шедеври видатна українська поетеса Любов Забашта. Як на сцені робив свої перші театральні спроби найнародніший серед заслужених, легендарний актор театру та кіно сміхотворець Микола Яковченко.
Моє місто пишалося, як підкорювала світові вершини перша олімпійська призерка незалежної України, біатлоністка Валентина Цербе-Несіна.
Минали роки, моє місто крокувало в ногу з часом, оновлювалося та розвивалося.
Але 24 лютого 22 року все змінила повномасштабна війна. Тоді моє місто ніби застигло, затамувало подих, але не затихло. Воно добре пам’ятає оте тьохкання серця при зустрічі із захисниками.
Пам’ятає, як спали одягнені, як документи лежали на виході.
Пам’ятає, як міцно обіймали дітей з думкою: раптом що, собою прикрию.
Пам’ятає, як ділилися шматком хліба з сусідами.
Пам’ятає, як рвали простирадла, щоб зробити пробку для коктейлю «смузі». Бо бажання жити і боротися було сильнішим за страх.
І моє місто знову ожило і розквітло. Воно зазвучало сміхом і піснями малечі. І водночас омивалося слізьми згорьованих рідних за загиблими героями. Сьогодні моє місто оповите життям на його затишних вуличках і водночас лунає важкою тишею на Алеї Героїв.
Моє рідне і прекрасне місто, бажаю тобі процвітання та розвитку під мирним українським небом та під керівництвом мудрих і второпних керманичів.
Новини по темі:
Коментарі (0 шт):
Додати коментар:
Останні новини
«Вбивство голодом – найстрашніше»: історія останнього ветерана Срібнянщини
27 листопада жителю села Гурбинці Срібнянської громади Миколі Хрипку виповнилось 99 років. Він – єдиний ветеран Другої світової війни в колишньому Срібнянському районі. У 7 років Микола Іванович пережив Голодомор. Сьогодні чоловік згадує, як рідний батько з двома старшими братами долали понад 100 кілометрів за один день, щоб дістати хліба п’ятьом дітям, як він маленьким хлопчиком випрошував окрайці черствого житнього хліба і, принісши додому, віддавав матері, а та ділила його і відкладала крихти, аби вижити. Згадує, як заживо ховали чи то напівживих, чи напівмертвих односельців. «Вбивство голодом – найстрашніше, що коли-небудь переживало людство», переконаний живий свідок організованого геноциду. Детальніше
27.11.2025
Три громади Прилуцького району отримали шкільні автобуси
27 листопада Ладанська, Срібнянська та Сухополов’янська громади отримали нові шкільні автобуси. Загалом цього дня шкільний транспорт передали 17 громадам області. Детальніше
27.11.2025
На Прилуччині попрощалися із військовим ЗСУ В’ячеславом Дейнекою
26 листопада Ічнянська громада провела в останню путь військового ЗСУ В’ячеслава Дейнеку. Чоловік загинув 24 листопада. Детальніше
27.11.2025
Агропідприємство з Прилуччини встановило рекорд України по врожайності кукурудзи
СТОВ «Батьківщина» встановило рекорд України в категорії «Вперше» – максимальна врожайність кукурудзи. Агропідприємство зібрало з гектара 214,2 центнерів урожаю. Детальніше
26.11.2025
У громаді на Прилуччині встановили 23 камери відеонагляду – допомогли Нідерланди
У Талалаївській громаді Прилуцького району запрацювали 23 сучасні камери відеонагляду. На реалізацію проєкту Міністерство закордонних справ Нідерландів виділило 1 мільйон 250 тисяч гривень. Детальніше
Всі новини
