У Прилуках збереглася садиба предводителя дворянства Володимира Тарновського

Неймовірне поруч: у Прилуках по вулиці Соборній добре збереглася садиба предводителя дворянства Пирятинського повіту Володимира Тарновського. Історія має бути ближче до людей. У самому серці міста захоплює своєю красою та величчю садиба, повз яку ми всі проходили сотню разів. Та мало хто знає про її цікаву історію.
 
Цю садибу у другій половині ХІХ століття в Прилуках на Броварках почав зводити предводитель дворянства Пирятинського повіту та активний учасник створення Прилуцької жіночої гімназії  Володимир Тарновський.

На початку ХХ століття садиба займала доволі значну частину міського кварталу між вулицями Гімназичною та Котляревського. Згодом було споруджено головний садибний будинок. І тоді ж у глибині кварталу зі столітніх дерев, які там росли, сформували декоративний парк з розкішними алеями та галявинами. А неподалік будинку спорудили дерев’яний флігель на 5 кімнат. З боку вулиці Соборної садиба була обнесена цегляним муром зі стрільчатою готичною брамою.



У своїй садибі Володимир Васильович почав створювати власну домашню картинну галерею. В основному збирав живопис і скульптуру західноєвропейських майстрів. Сьогодні можна лише уявити, які шедеври мистецтва могли зберігатися у цьому маєтку.

Загалом під час дослідження роду Тарновських випливає дуже цікавий факт з подружнього життя рідного брата Володимира, Василя Тарновського.

Подейкують, що перед чарами Марії Орурк, яка належала до верхівки місцевої аристократії не міг встояти жоден чоловік. Це була неймовірно прекрасна і неймовірно жорстока жінка. До її постаті була прикута увага чи не всієї Європи. Про неї писали книги, грали вистави та присвячували сонети. Весь світ знає її під ім’ям «Чорний янгол». Лише одним поглядом вона могла в себе закохати будь-якого чоловіка. А потім кинути. Її вплив був настільки сильним, що від кохання до цієї жінки у Києві наприкінці ХІХ ст. покінчили з життям 14 чоловіків.

Садиба належала Тарновським до початку ХХ століття. Після 1916 року будівля переходила від власника до власника, а у 20-х роках її націоналізували, після чого в ній у різні часи містилися такі установи й заклади, як Прилуцьке відділення ДПУ з катівнями у підвалі, місцеве гестапо, райком комсомолу, дитяча лікарня, відділ ДАІ та бібліотека краєзнавчого музею. Нині тут знаходиться один із відділів поліції.