На Чернігівщині переробляють промислові коноплі

Фото ілюстративне.

У Козелецькій громаді на Чернігівщині працює єдине підприємство в області, що переробляє конопляну тресту. Так за вісім годин вони виробляють тонну конопляного волокна та півтори тонни костри.

За словами директора підприємства “Каліпсо Хемп” Дмитра Носенка, вирощувати промислові коноплі вони почали в Семенівській громаді 2021 року, а переробкою зайнялися 2023-го на Козелеччині. Там на лінії коноплі розділяють на волокно та костру.

Підприємство самостійно засаджує 210 гектарів, а також купує тресту у партнерів. Щоб виростити й підготувати сировину, необхідно рік, пояснює Дмитро Носенко. Посівна починається у травні, у вересні збирають насіння, а стебла залишають зимувати в полі. Так в них відбуваються процеси мацерації — розм’якшення чи розкладання продукту природним шляхом.

“Весною ми збираємо наші коноплі, пресуємо. Потім привозимо на лінію і переробляємо. Це нам дає можливість працювати з моноволокном, яке швидко перероблюється. На жаль, в Семенівській громаді дуже небезпечно, тому ми плануємо вирощувати коноплі в Козелецькій громаді”.

Підприємець розповідає, що їхнє обладнання завезли з Бельгії перед повномасштабним вторгненням. Наразі це єдине підприємство в області, що займається переробкою конопляної трести.

“З початку бойових дій іноземні фахівці відмовились приїжджати. Тому це обладнання ми самостійно збирали. Нам через відеоконференції розповідали, як це робиться. Можна сказати, що ми цими руками пройшли шлях від металолому вже до робочої лінії”.

Тюк трести вагою 500 кілограмів ця лінія перероблює в середньому за 40 хвилин, розповідає Дмитро Носенко. Готове волокно пресується та укріплюється металевими дротами, а потім формується в тюки по 145 кілограмів. Його експортують до Бельгії та Китаю, де виготовляють різну продукцію.

“Канати, брезент та теплоізоляційні матеріали, які кращі ніж вата приблизно на 40 відсотків”.

Одночасно в іншому приміщенні працівники пресують та пакують костру в упаковки по 25-30 кілограмів. За словами Дмитра Носенка, її використовують як тверде паливо, а також як екоутеплювач. Продають в Україні та Польщі.

“У нас зараз працює на лінії сім робітників. Зміна йде вісім робочих годин. Ми переробляємо п’ять тонн трести, і в нас виробляється тонна волокна та півтори тонни костри. На жаль, проблеми з працівниками така: багато людей пішло в армію, і в моїх працівників пенсійний вік. Ми не можемо зараз в більшому об’ємі переробляти продукцію”.

З цих причин підприємство поки що не може поки займатися іншими видами переробки, наприклад, виготовляти продукцію з насіння. Тому його продають партнерам.

Оператор навантажувача Сергій Шелест працює на виробництві чотири роки, каже: проблеми з кадрами розпочались після повномасштабного вторгнення. Для жінок виробництво важке, тому наразі залучати їх не планують.

“Треба ремонтувати, якщо ламається. Ті ж самі тюки скласти — це чоловіча сила треба”.

Зараз Дмитро Носенко прагне створити кластер, тобто об’єднання підприємств.

“Тому, що з нашої костри можна виробляти як костробетон для будівництва, так і матеріали для вирощування грибів. Переробляючи насіння, можна виготовляти харчові продукти та корм для тварин”.

За словами виконувача обов’язків директора Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України Віталія Кабанця, створення кооперацій та об’єднань підприємств, що займаються вирощенням та переробленням конопель, є вигідним. Бо спецтехніка та обладнання потребують найбільших інвестицій.

“Є проєкти по індустріальних парках в Україні, саме під галузь коноплярства направлені. Для одного фермера зрозуміло, що, можливо, це і важкувато поставити переробку. Але декілька фермерів можуть цілком реально об’єднатися, посіяти, умовно кажучи, по 50-100 гектарів в межах одного району. Тим паче, є первинна переробка вже вітчизняного виробництва”.

За його словами, якщо підприємство закупить обладнання українських виробників, то держава компенсує 25%. Загалом в Україні є 11 підприємств, що можуть переробляти тресту. Але наразі працюють чотири — в Сумській, Чернігівській, Черкаській та Житомирській областях. Крім того, в країні є дві мобільних лінії.

“Поряд з цим є підприємства, які займаються переробкою зерна. Виготовляють олію, виготовляють протеїни, висівки й інші товари”, — сказав Віталій Кабанець.

За його словами, нині в Україні не має спеціальної державної підтримки фермерів та виробників, які працюють з промисловими коноплями. Тому наукова спільнота готує звернення до Мінагрополітики.

“Ми розуміємо, що складна ситуація в країні, але коноплі – це досить така економічно даційна культура. І для депресивних регіонів, які межують з рф, в тому числі. Це є певні додаткові можливості для фермерів і Чернігівської, Сумської та Харківської областей”.

Також він додав, що також потрібно мати як і державну програму, так і програму наближену до цих конкретних регіонів.