Відлуння Революції Гідності у Прилуцькому краєзнавчому музеї

Щороку 20 лютого над Україною здіймається чорний ворон скорботи. Він розправляє крила над кожним містом і селом, огортає тінню болю і шани. Саме цього дня ми згадуємо героїв Небесної сотні, тих, хто віддав життя за свободу.

Імена цих людей викарбувані в серцях українців. Їхні подвиги – вічні. Тож пам’ять про це не зникає у вирі часу, а живе у спогадах, світлинах та навіть у речах.

Серед сотень тисяч голосів, що гриміли на Майдані, були і прилучани. Саме вони привезли частинку буремних подій до рідного дому. Завдяки активістам історія тих днів збереглася у Прилуцькому краєзнавчому музеї.



Поряд із блакитно-жовтим стягом своє місце знайшов і поточений слідами боротьби тризуб. Його подряпини як рубці на тілі нашої країни.

У світлі лампи за вітриною ялинкові іграшки з Майдану. Ними мітингувальники завішували головну ялинку. Кожна фігурка несе свою історію.

Директорка прилуцького краєзнавчого музею  Тетяна Зоць розповідає про те, що також із рук свідків подій у скарбницю музею потрапив і символ жорстокості — палиця беркутівців.

Серед експонатів революції гідності є і знак мужності та самопожертви – металевий щит захищав тих, хто не відступав перед обличчям небезпеки.

У проміжках між жорстокими сутичками українці, звісно ж, намагалися відволіктися. Розраду знаходили в музиці. Пісні «Народжені вогнем» співали під гітару.

Голос Майдану також потрапив до нашої спадщини. Усі роки у Прилуках вшановують Героїв Небесної Сотні не лише словами, а й вчинками. Одним із таких виявів пошани стало перейменування вулиці Миколаївської.

Тепер же вона має назву Героїв Небесної Сотні.

Директорка краєзнавчого музею зазначає, ця вулиця має цікаву історію. Вона була прокладена ще у 1802 році. Миколаївська – це перша назва. Та крізь століття її неодноразово перейменовували.

На сьогодні ця вулиця – одна з провідних у нашому місті. Саме тому таку гучну назву надали їй. Отож, ідучи цією вулицею, серце кожного прилучанина згадає – герої поміж нас, герої не вмирають.