24 лютого виповнюється три роки від початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України

23 лютого 2022 року. За день до повномасштабного вторгнення наша знімальна група готувала життєствердний сюжет про велике будівництво на Ічнянщині. Тоді спільно з керівництвом обласної державної адміністрації до пізнього вечора ми знімали відновлення ічнянського ліцею та плани на грандіозну відбудову Качанівки. А вже наступного ранку тими ж дорогами вже сунули ворожі колони, руйнуючи все на своєму шляху. В одну мить на зміну великому будівництву прийшла велика руйнація.

Той життєствердний сюжет нам так і не судилося випустити в ефір. Бо вже 24 лютого ми знімали протилежно інші сюжети, ані на хвилину не припиняючи мовлення.

Тоді до мурах проймало, як цілі родини добровольців шикувалися в черги до військкомату та тероборони. Аби боронити країну. Як люди зорганізувавшись лаштували блокпости, колотили коктейлі «смузі», зносили з дому останнє, аби побороти російську навалу, яка охрестилася «асвабадітєлями».



Тоді світ не вірив, що ми вистоїмо, але український народ гідно стримував і стримує  удари ворога! Нещадно розгромивши російське наступальне угруповання та відкинувши загарбників від Києва. Тоді чи не всі ворожі колони, що рухалися у намаганні взяти Київ, наробили страшного лиха на Чернігівщині. На Прилуччині основний удар на себе взяла Ічнянщина.

Після масованих обстрілів в гарячу фазу повномасштабної війни сильно постраждала інфраструктура Ніжина. Було пошкоджено 25 багатоповерхівок, понад 60 приватних будинків, з них 3 зруйновані повністю. Значних пошкоджень зазнали і освітні та медичні заклади.

На Ніжинщині основний удар на себе взяло село Велика Дорога, де окупанти отаборилися майже на місяць та мордували селян в окупації.

Наша знімальна група фіксувала військові злочини рашистів як одразу після їх відходу з Чернігівщини три роки тому по гарячих слідах, так і сьогодні ми продовжуємо збирати свідчення селян, які пережили окупацію. Бо то є живі докази правдивої історії, яка сьогодні твориться просто на наших очах. Україна стоїть на закінченні третьої роковини повномасштабної війни. За цей час змінилася і сама війна, і самі армійці. Та попри все ми сильні, згуртовані і заряджені на перемогу.