Варвинська громада осиротіла. Шостого березня провели в останню путь селищну голову

Варвинська громада осиротіла. 5 березня на 69-му році життя пішла у засвіти селищний голова Валентина Саверська-Лихошва. Шанована варвинчанка, поважна вчителька, письменниця.

Жила для Варвинщини і вся Варвинщина 6 березня проводжає Валентину Василівну. Ділять горе втрати з донькою та чоловіком Валентини Саверської-Лихошви і очільники громад Прилуччини, колеги, керівники підприємств, установ, закладів та всіх, хто знав, любив та цінував її.

Валентина Василівна була не лише керівником, але й берегинею культури та історії рідного краю. І громада пам’ятає та цінує все, що робила на благо земляків Валентина Василівна. Проводжаючи в останню путь, промовляє лише найтепліші слова про Валентину Саверську-Лихошву. Оплакує вмілу та досвідчену керівницю громади.



Валентина Саверська-Лихошва назавжди в пам’яті як усміхнена та турботлива керівниця громади, як добра та високоосвічена вчителька. Валентина Василівна навчала варвинчан історії і сама її писала. І сьогодні вже вона – неповторна історія активної, патріотичної людини з великої літери.

Писала книги не пером, а душею. Не одне видання сьогодні прикрашає полички бібліотек. А ще шанувала героїв-варвинчан, загиблих у російсько-українській війні, збирала спогади про них. Три книги, навіки в пам’яті народній, вийшли друком і залишилися нам як неоціненний спадок. Дійсно любила громаду.

Це була її велика родина, говорить донька Валентини Василівни Марина.

Смерть Валентини Саверської-Лихошви – це втрата і для усіх освітян. Очільниця Варвинщини була частиною тісного кола вчителів і на своїй посаді завжди підтримувала освіту, бо знала: за навченими варвинчанами – майбутнє громади.

У час прощання рідні, колеги, знайомі та вся громада несуть квіти до домовини Валентини Василівни. Віддають останню шану, вклоняючись її життю та проводжають до місця останнього спочинку Варвинського селищного голови Валентини Саверської-Лихошви.