Ім’я славетного мислителя й донині вшановують на Прилуччині

Свою Україну любіть, любіть її во время люте. В останню тяжкую мінуту за неї Господа моліть. Ще у далекому 1845 році такі рядки на папері викарбував Тарас Григорович Шевченко.

У словах поета пророча доля Батьківщини. Крізь віки, буремні часи його поезії лунали з вуст українців. Вони звучать і сьогодні, 10 березня, коли наша ненька вшановує пам’ять свого Кобзаря.

Життєвий шлях видатного діяча почався на Черкащині та серце його належало всій Україні. Поет ходив стежками Батьківщини, вдивлявся в її долю. У 1843 році Тарас Шевченко вперше ступив на прилуцьку землю.



Аж п’ять разів за своє коротке життя відвідав наше місто, бо саме тут він знайшов однодумців.

На Прилуччині Кобзар відвідав і древній Густинський монастир, що височив над тихими водами Удаю. Саме тут поет і художник надихався мальовничими краями. За чашкою чаю з ромом митець писав картини.

Нотував легенди, котрі жили у пам’яті місцевих. Творчий доробок Шевченка зберігає і картини прилуцьких соборів.

За життя Тарас Григорович Шевченко був неординарною особистістю. Мав індивідуальні манери та звички, зазначили у Прилуцькому краєзнавчому музеї.

Сьогодні ім’я славетного мислителя носить одна з вулиць Прилук. Постать Тараса Шевченка увічнили меморіалом, що гордо височіє в серці міста. Віддали данину пам’яті поету і в краєзнавчому музеї.

Експозиція картин представлена у стінах закладу.