Жителі села Івківці вимагають припинити грейдерування кладовища жертв Голодомору

Знімальна група телеканалу «Прилуки» зараз у селі Івківці Ладанської громади. Це місце мало б залишатися місцем пам’яті. Та сьогодні тут копають землю.

За словами місцевих, під цим ґрунтом лежать їхні предки – жертви Голодомору. Чому і для чого знищують історію? І чи узгодили це із рідними померлих?

Дізнаймося далі. Навколо території, де працює техніка, зібралися десятки івківчан. У всіх є власна історія.

Історія попередників, які померли від голоду в 1933 році. Микола Данілішин говорить, на цьому кладовищі у братській могилі похований його дід Денис Череп.



Чоловік згадує розповіді матері. Тоді з нелюдською жорстокістю радянська влада відбирала у звичайних селян останню крихту їжі.

Микола Данілішин каже, разом із односельчанами намагалися підтримувати порядок на цвинтарі. Та з часом більшість могил осиротіли. Доглядати за ними було важко.

Серед мітингувальників-івківчан і Наталія Головня. Рукою жінка вказує праворуч. Бо саме тут, обіч дороги, колись була могила рідного дядька Михайла Худини. А сьогодні її зрівняли із землею.

Тоді від скрути померла половина жителів села. Ці могили на цвинтарі пам’ятали крик дітей, що кликали матерів. Очі батьків, які нічого не могли вдіяти.

Жодних хрестів чи пам’ятників. Лише земля, яка все пам’ятає.

Смерть від голоду прийшла в кожен двір. Їхні історії різні, але біль один. Івківчани кажуть, про проведення земельних робіт на території кладовища з ними ніхто не радився. Лише помітили техніку, яка вже почала роботу.

Селяни неодноразово зверталися до голови Ладанської територіальної громади щодо припинення грейдерування кладовища. Звернення івківчан Роман Ювченко ігнорує. Тому на зв’язок із очільником вийшли журналісти телеканалу «Прилуки».

Відповідно знімальною групою вирушаємо до Ладанської селищної ради. Півгодини – і телевізійники біля кабінету голови. Двері зачинено. На телефонний дзвінок очільник громади не відповідав. Через 10 хвилин перетелефонував сам.

При зустрічі Роман Ювченко відмовився надавати коментар на камеру. Проте журналістам пояснив, діють згідно рішення виконавчого комітету та програми благоустрою. У плані територіальної громади ділянка, на якій проводять грейдерування, не вважається кладовищем.

Земельні роботи припиняти не планують. Натомість обіцяють озеленити територію. На ній встановити меморіал жертвам Голодомору.

Проте чи буде почутий голос громади? Чи збережуть пам’ять про померлих?