Нема ніякої управи?

4 листопада у Ічнянському суді розглядали дуже резонансну справу про наругу над могилами бійців, і, власне, люди дуже обурені результатом.

Мати загиблого захисника Дмитра Сурая: «Ну що це таке робиться? Вона зараз вийде. Ви розумієте, що вона зараз вийде? Вона тільки прийшла по коліна мокра, і зараз знову піде туди. Знову робитиме. Значить, ми вчинимо самосуд, якщо не можуть нічого їй зробити. 
Для чого відкладати за двох чоловік справу? Для чого?»

Доведені до відчаю і родини загиблих бійців за малим не вчиняють самосуд. Та про все по порядку.

Понеділок, 11 ранку, під будівлею Ічнянського суду збираються обурені родини загиблих героїв, могили яких нахабно понищено жителькою Ічні.

Уже вдруге зплюндровано могилу загиблого бійця Дмитра Сурая, розповідає згорьована мати героя: «Ця істота, не знаю більше, як її назвати взагалі можна. Туди сам би ліг, до тієї могилки. Не знаю, що йому туди принести і що йому зробити.

Нічого це не підніме. 31 серпня цього року прийшли ми, нема нічого. Позабирали там... три великих стояло підсвічника, два ангелочки стояло, корзина плетена своїми руками, дружина йому плела.

Виносило все, ні попільнички, ні стаканчика з водичкою. Це ми тоді написали заяву, вона ще тоді проходила. Я кажу, істота, що ти оце наробила? А вона мене послала, на мене подивилася, наче я їй щось зробила, а не вона мені.

А Людмила Гордієнко, мама загиблого бійця, спіймала зловмисницю просто на гарячому: «Я прийшла на кладовище, дивлюся, хтось нахилений над могилою Саши. І що зробити? Я до неї підбігла, кричу, що ти робиш? Вона побачила мене, відскочила і побігла в кінець кладовища. Я за нею, а дивлюся, на могилці немає два ангелочка. Я за нею кричу, де ти діла ангелочки? Вона повертається, кричала на мене всякими словами, матами, які тільки можна. Я кричу - тікай звідси, кудись біжи, бо я за себе не ручаюся.

Понівечити могилу загиблого сина-героя Людмили тоді вандалка не встигла, а ось хрест на могилі чоловіка разом із табличкою таки викорчувала і викинула геть.

Людмила Гордієнко: «Я дуже прошу захистити нас від неї, бо це не одинокий випадок. Я її впізнала, бо так чула. Вона одягнута в розовому костюмі, в білих шльопанцях і в вишневій курточці. Кучерява, я її по цьому впізнала.

Любов, мати загиблого героя: «Те саме вперше сталося 1 вересня і ми її зловили з поліцією. Прямо на гарячому, на кладовищі йшла вона із вазоном, у вазоні повно тих усіляких лампадок.

Вона підводила до кожної могили, де вона що брала, куди що вона відносила. Вона все свідомо розповідала і показувала. І на той раз ми деякі речі знайшли на смітнику, вернули назад.

А тиждень назад знову лампадки і ангелочки, теж із атласних стрічок вазон, все безслідно кудись і знесла. Сказала, я потопила».

Ірина Петраускас, невістка загиблого героя: «Як в усіх, розібрали в нас могилки, побили ангелів. Занесла ангелів десь за 50 метрів від могили. З допомогою поліцейських ми їх ледве знайшли.

Але коли я прийшла писати заяву до відділення, я мала змогу з нею поговорити, бо нас заділи в одному цьому. Я в неї питаю, навіщо ти це зробила? Ми ж тебе не просили, а вона говорить, ти мені повинна сказати дякую, що я в тебе убрала їх. Просто немає слів. Я хочу просто, щоб її покарали, тому що я, чесно, я не сплю ночами, я їжджу у перші години ночі, у треті, я живу на кладовищі. Але ж я надіюся на владу, на пані суддю, що ми її не побачимо».

Могили героїв – це єдине місце розради для родин загиблих. Вони там і днюють, і ночують, зносять найкращі квіти та обереги, ділиться дружина героя Яна Половко: «Все, що ми туди приносили, скуповували для того, щоб хоч якось полегшити свій біль, все пічкаєш туди на ту могилку, все, на даний момент там нічого немає. Там розгром, погром, все крадеться, все виноситься. Ангелочки вона потопила.

Проблема в тому, що поліція не реагує. Вона реагує, вона з нами на зв’язку, всі з нами на зв’язку, вони нам допомагають, але закон такий, що з нею ніхто нічого не може зробити. Тому сьогоднішнє засідання ми просимо, щоб якби воно пішло на нашу користь, якщо вона неадекватна, хай її забирають на примусове лікування.

Як це так, що якщо людина відмовляється від лікування, то її не лікують? І далі можна це все спускати з руки, робити, вона безнаказна? Спочатку із літа вона проводила це все тільки із військовими могилками, на даний момент уже пішли і цивільні могили».

Усі постраждалі родини сьогодні прийшли до зали суду, де розглядається справа обвинуваченої Тетяни Зінченко, яка і сплюндрувала понад десяток могил захисників. Суддя Карапиж, попри написану заяву знімальну групу подій, на засідання не допускає, а відтак із зали суду маємо лише аматорську зйомку. Загалом засідання триває не більше 20 хвилин, опісля звичних формальностей суддя приймає рішення перенести засідання на кінець листопада.

Причина в тому, що не з’явилося двоє постраждалих, і навіть обурення людей, яких сьогодні у залі левова кількість, для судді не аргумент. Після засідання громада обступає обвинувачену з риторичним запитанням. Підозрювану відпускає суд, але не відпускають обурені потерпілі.

Сьогодні, чи не найбільше, жителі Ічні хвилюються за безпеку власну та своїх дітей, бо ж віз і нині там.