Готують по 20 літрів борщу, мають трьох корів й 4 гектари городу: історія багатодітної родини з Прилуччини

Фото: Суспільне.

У селі Дубовий Гай на Прилуччині живе багатодітна родина Лень. Вони живуть на два будинки, мають трьох корів, обробляють 4 гектари городу та готують по 20 літрів борщу. Володимир та Галина виховують шістьох дітей віком від одного року до 18: з них двоє спільних, а четверо дітей Галина має від першого шлюбу. У Володимира теж є двоє старших дітей, які живуть окремо. Пара почала спілкуватися у 2022 році, а у 2023-му Володимир та Галина одружились.

Про це повідомляє Суспільне.

36-річний Володимир Лень знайомить зі своєю сім’єю.

«Найстарша донька Соломія. За нею — Віталіна. У них майже рік різниці. Денис тепер у нас. Тоді Володимир за ним. Версавія і найменша Серафима. І дружина Галина».

Від Галини у чоловіка двоє менших доньок.

«Я з великої сімʼї, то мені до цього не звикати. Я навпаки люблю сімʼю велику, коли багато діток. Воно приємно і самій весело», — розповідає жінка.

Володимир від першого шлюбу має сина та доньку, які живуть окремо. З Галиною вони познайомились у Яблунівці у 2022 році. За п’ять років до цього Галина, після розлучення, переїхала з дітьми з рідної Львівщини до брата на Чернігівщину.

«Щоб сказати, що ми дуже закохались одне в одного, то ні, але, може, прийшов той час. У телефоні списалися. Так познайомились, і я запропонував руку і серце. Галина не відмовила».

2023 року, пригадує чоловік, купили навпроти батьківського будинку ще один. З того часу живуть на два господарства.

«Знаю, що, як ти будеш до дітей ставитися, так і діти до тебе поставляться. Думаю, що діти мене поважають як батька. Я їх теж не ображаю. Я їх одразу прийняв».

Для хлопчиків Володимир фактично замінив батька, розповідає Галина. Сам чоловік ділиться: не застосовує до дітей суворих методів виховання.

«Це рідко, коли я у хлопців можу забрати телефон, але душу розриває, бо наче зробив їм боляче. З дітьми потрібно знаходити спільну мову, підхід до кожного. Треба вивчити кожного, як до кого звернутися, кому що сказати».

Володимир Лень розповідає: працює техніком штучного осіменіння. Вдома сім’я тримає трьох корів, двох телиць, свиней, птицю. Обробляє чотири гектари городу. З таким господарством, каже чоловік, вдається прогодувати всю родину.

«Якби ми не трудились, не вели своє велике господарство, а надіялися на «десь хтось щось нам там дасть», було б дуже важко. Але в нас дуже велике господарство і нам за це великий плюс. Багато що дівчата допомагають. З меншими справлятись – доглядають одне за одним».

Галина каже: допомагає чоловіку по господарству, але найбільше часу все ж проводить на кухні.

«Якщо варимо борщ, то варимо 20-літрову каструлю, щоб вистачило нам на два дні».

Їх день починається о 5-й ранку та закінчується близько 11-ї вечора, ділиться подружжя.

«У нас немає вихідного, нас ніхто не змінює. Змінитися ми можемо хіба між собою – одне одного. Уранці встали – сказали, що ми любимо одне одного. Каву попили. У мене не було такого – турботи від чоловіка, як зараз. Я йому дуже вдячна. І спати лягаємо – теж кажемо, що любимо одне одного».