Працівники б’ють на сполох через можливу ліквідацію Авіаційного загону ДСНС

У Ніжині назріває скандал державного масштабу. Ніжинці б’ють на сполох через можливу ліквідацію авіаційного загону ДСНС. Тут працює біля 700 людей, як атестованих співробітників, так і цивільного персоналу.

А відтак передислокація підрозділу до Києва може фактично означати його ліквідацію, резюмують працівники.

Юлія Халанська, технік-диспетчер з перельоту Спеціального авіаційного загону ДСНС України: «У нас за спинами це не просто якась територія. Це у нас єдиний живий організм, який може співпрацювати ось так воєдино. Перед повномасштабною, як горів Чорнобиль. Хто пам’ятає, як горів Чорнобиль? Місяць, кожен рік горів, але перед повномасштабною у нас була ситуація, де місяць непосильної праці, цілодобової. Наші борти верталися, що нам чорні. І виходить, для того, щоб забезпечити цьому льотчику виліт, розумієте, скільки працює на це людей».

Юлія Ляміна, психологиня Спеціального авіаційного загону ДСНС України: «Такий спеціальний авіаційний загін, як є в нашій країні, це єдиний такий підрозділ в нашій державі. Наш загін виконував свої обов’язки не тільки на території нашої країни. Ми виконували завдання і на територіях зарубіжних країн. Спасали, рятували, тушили пожежі».

Навіть у найважчі часи початку повномасштабної війни колектив не полишав міста. Вони не втекли, натомість в надскладних умовах забезпечували роботу підрозділу. І сьогодні дуже обурені, що після тих темних часів їм кажуть, що через безпекову ситуацію тут більше неможливо працювати.

Ольга, фахівчиня відділення планування та фінансування Спеціального авіаційного загону ДСНС України: «Коли почалося повномасштабне вторгнення 22-го року, керівництво ДСНС не піклувалося про те, як ми, що ми будемо робити. Нам загнали гроші на рахунки 7 березня і сказали виплатити зарплату і грошове забезпечення. Ніхто не думав, де ми будемо брати інтернет. Ви чудово знаєте, що ми були в оточенні, що в нас було світломаскування. І ми з тими комп’ютерами ходили, де ми тільки не ходили. Ми сиділи в холоді, робили людям зарплату, аби тільки виплатити, аби тільки людей забезпечити. Ніхто нічого за безпеку нашу не турбувався. Чотири роки пройшло, ніхто за безпеку нашу не турбувався. Чому зараз таке виникло питання, це якось цікаво. Те саме з Кременчуцьким коледжем, який нам постачає кадри, у якому навчаються наші льотчики в Кременчуцькому коледжі, у них точно така ситуація, як і у нас. Вони просто знищують там коледж, знищують наш спеціальний авіаційний загін».

Юлія Біляєва, відповідальна виконавиця відділу персоналу штабу: «Коли почалася війна, ми всі розуміли, що наші борти не зможуть злітати, не зможуть сідати тут, тому що ми знали, що ми, як би сказати, дуже близько до кордону з Російською федерацією, але ж жінки всі залишились тут. Ми, як би, управляли, допомагали всім нашим і літакам, льотчикам, проводилась вся документація. Тут все працювало, я сама знаю, бо я сиділа у підвалі, так само все набирала тексти і все ми робили. І ми всі надіялися на те, що війна закінчиться, нехай це і не було так швидко, і не буде так швидко. Але ми сподівалися і залишились тут для того, щоб зберегти цей загін».

Юлія Халанська: «Коли вона стала повномасштабна, то наші хлопці – це були перші, хто завіз сюди гуманітарну допомогу. Це перший борт зайшов наш, розумієте, і отак от усе покинуть – це серце, яке поки що дихає».

Рішення про переїзд може не лише залишити без роботи сотні людей, а й поставити хрест на унікальному підрозділі, який десятиліттями працює в Ніжині, наголошує Світлана Клімова, яка пропрацювала в загоні 26 років: «Тут проходив службу мій чоловік. Справа в тім, що я сама виховую дитину, бо чоловік помер. У мене зараз така ситуація, що я не можу залишити свою домівку. Житло, яке я очікувала протягом 20 років, отримала. Зараз є де жити, є бажання служити, приносити користь державі. Але склалися такі обставини, що нас змушують переїхати до міста Києва. Наше грошове забезпечення не дозволяє нам достойно себе почувати у місті Києві».

Люди переконані, що після переведення управління до Києва, аеродром у Ніжині можуть просто законсервувати. А це страшний біль для тих, хто працює тут цілими династіями.

Юлія Васько, відповідальна виконавиця відділу персоналу штабу: «Мій батько тут працював, прийшов у 1988-му році, коли тут ще був дальній авіаційний полк. Зараз я з чоловіком працюю. У нас маленька дитина. Мій чоловік перенавчився, отримав відхідну спеціальність, для того, щоб тут працювати. У нас були плани на кар’єру, на життя. І зараз ми не маємо можливості переїхати в Київ, я не бачу безпеку для своєї дитини там. Я не бачу дитячого садочка для міста Києв знайти чи найняти няню за грошове забезпечення. Тому ми будемо вимушені звільнитися».

Сьогодні, на жаль, небезпечно всюди. І переведення підрозділу не зробить громаду більш безпечною. Більше того, сьогодні Київ є однією з головних цілей для атак.

Юлія Ляміна: «Нам сказали, що тут, де ми зараз знаходимося, дуже небезпечне місце. Тому нас потрібно вкрай перевезти в місто Київ. А Київ, як ми знаємо, підлягає більшим обстрілам, більшим атакам. І наскільки пам’ятаю, ми проводили свої статистичні дані, то в Києві на 2025 рік, коли ми робили свої дописи, загиблих було 504 людини. В Ніжині за цей весь час погибло на нашому аеродромі 4 людини».



Міський голова Ніжина, до якого працівники загону звернулись на прийом з цим кричущим питанням, наголошує, для громади це питання має принципове значення.

Олександр Кодола, міський голова Ніжина: «Колись, близько 30 років тому, було питання про закриття, тоді це був, певно, військовий підрозділ. Саме тоді виступили жінки на його захист громади і зустріли колишнього президента Леоніда Кучму, який проїжджав тут по трасі через Ніжин, і він пообіцяв їм залишити цей підрозділ, який був переформатований потім саме у спеціальний авіаційний загін ДСНС України. Це єдиний підрозділ на всю державу, по суті, рятувальна авіація Державної служби надзвичайних ситуацій саме базувалося в нашому місті Ніжині».

Міська влада Ніжина вже готує офіційні звернення до керівництва ДСНС, Міністерства внутрішніх справ та уряду України. Бо ж для Ніжина це не просто підрозділ, це сотні працівників та їх родин. Це податки до бюджету та справжня кузня кадрів для системи ДСНС. Бо ж саме тут десятиліттями формувалися висококваліфіковані фахівці, льотчики, інженери, технічні спеціалісти та рятувальники, резюмує Олександр Кодола.

«Переглянути це рішення і залишити цей підрозділ саме в нашому місті, оскільки його передислокація призведе до повного знищення цього підрозділу, оскільки більшість людей просто не зможе туди переїхати. І ми можемо просто втратити рятувальну авіацію по всій державі. Саме тому звертаємося до центральних органів влади, сподіваємося, що нас почують. І ми готові підставити плече там, де потрібно від громади надати можливо інше ще приміщення. До речі, ми вже надали приміщення близько 500 метрів на звернення керівництва авіазагону на територію міста, щоб розосередити особовий склад. І це питання надзвичайно важливе і актуальне, оскільки йдеться про сотні, понад 700 працівників авіазагону працює на сьогодні на цьому підприємстві, в цьому підрозділі».

У свою чергу працівники теж не збираються мовчати та ладні боротись за свій підрозділ до останнього. А тепер уже і вся Ніжинська громада готова відстоювати існування загону.