У Прилуках провели в останню путь двох загиблих воїнів – Сергія Більченка та Руслана Бабарику

Фото: «Град Прилуки».

14 квітня у Прилуцькій громаді попрощалися із двома військовими ЗСУ – Сергієм Більченком, який загинув 19 лютого 2024 року на Запорізькому напрямку та Русланом Бабарикою, життя якого обірвалося 5 квітня 2026 року на Харківському напрямку.

Про це пише «Град Прилуки».

Старший солдат Сергій Іванович Більченко народився 9 серпня 1979 року в місті Прилуки. Навчався в середній школі №9. Після закінчення 11 класів вступив до Прилуцького агротехнічного технікуму за спеціальністю «Електрифікація та автоматизація сільського господарства», де у 2003 році здобув кваліфікацію техніка-електрика.

Працював на підприємстві промислово-залізничного транспорту на посаді акумуляторника. Згодом свій трудовий шлях продовжив у Прилуцькій нафтогазорозвідувальній експедиції за спеціальністю «Оператор із видобутку нафти й газу». Через деякий час – головним енергетиком, а згодом став заступником начальника експедиції.

З початком повномасштабного вторгнення вступив до добровільного формування територіальної громади, а в березні 2023 року вже добровільно пішов до Прилуцького РТЦК.

Військову підготовку проходив у Черкаській області, де здобув необхідні навички та професійну підготовку для служби в Збройних Силах України.

У грудні 2023 року був відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного «Хрестом хоробрих».

19 лютого 2024 року на Запорізькому напрямку Сергій Більченко загинув.

Сержант Руслан Іванович Бабарика народився 28 вересня 1971 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькій гімназії №10. Після школи вступив до Прилуцького професійного ліцею за спеціальністю «Електрогазозварник», який закінчив із відзнакою. Після навчання проходив строкову службу в армії.

Із 1994 року працював у приватному підприємстві «Дюйм» за здобутою спеціальністю. Із 26 травня 2015 року працював у приватному акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат №4» в місті Київ.

24 березня 2022 року добровільно став на захист своєї Батьківщини. Серед побратимів мав позивний «Рос».

5 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку Руслан Бабарика загинув.

Попрощалися із воїнами 14 квітня у Прилуках, поховали на місцевому кладовищі.