У Чернігівській області триває робота щодо зміни топонімів, пов’язаних з імперським минулим

Наприкінці серпня минулого року було прийнято Закон «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». І були ухвалені уточнення та зміни до інших законів, зокрема до Закону «Про деколонізацію». Фактично, згідно з цим законом висувалися вимоги по-новому зробити коло деколонізації.

Але нині вже відбувається загальне зачищення.

«Переглядаємо, що забули, що не додивилися, і вулиці зокрема. До прикладу, ще є дві-три вулиці з назвою Жовтнева. Це назви, що пов’язані з російською імперською політикою.

Але загалом робота – дійсно дуже довга та кропітка. Особливо підготовчий період по меморіальних об’єктах. Їх довелося проаналізувати більш ніж півтори тисячі, якщо не більше. Зокрема, не може бути напису російською мовою. Якщо ж напис залишається, то обов’язково має бути напис українською. Натомість написи російськими чи іншими іноземними мовами не мають бути більшими за розміром, шрифтом, ніж написи українською. Адже це питання самоповаги на державному та людському рівнях.

Елементи російської імперської символіки – георгіївські стрічки, серпи і молоти – мають бути прибрані.

І насправді це величезна робота, обсяг її колосальний. І нині він на завершальному етапі. Але водночас це робота не одноденна й не одномісячна», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.

Причому зміни стосуються не лише вулиць і меморіальних комплексів, а й гір, пагорбів, урочищ із імперськими назвами, що є російською імперською спадщиною.

Між тим, до назв вулиць є певна вимога.

«Щоб назви вулиць були такими, аби було відомо, на чию вони честь. Не просто вулиця Коцюбинського. Бо одразу виникає питання: на честь нашого світоча і українського генія  Михайла Коцюбинського чи зрадника українського народу Юрія Коцюбинського. Люди мають знати, на честь кого ця пам’ять, і пишатися.

Якщо вулиця носить чиєсь ім’я, треба щоб на будівлі під №1 була невеличка довідка та портрет. Бо покоління змінюються, а пам’ять має лишатися. І людей постійно цікавить: на якій вулиці я живу.

Загалом на розгляд винесено 143 назви об’єктів топонімії, що потребують перейменування або приведення у відповідність до вимог деколонізаційного законодавства та норм українського правопису», – розповів  Сергій Бутко.

3 червня в Чернігівській ОДА відбулося засідання робочої групи з питань реалізації в Чернігівській області державної політики національної пам’яті Українського народу щодо перейменування об’єктів топонімії.

Під час засідання члени робочої групи опрацювали 84 топоніми. Кожну пропозицію розглядали окремо, з огляду на історичні особливості населених пунктів, можливість повернення історичних назв, увічнення пам’яті Героїв України, видатних земляків і подій, пов’язаних з історією української державності.

За результатами голосування щодо 81 топоніма ухвалено відповідні рішення та рекомендації. Окремі назви, що потребують додаткового вивчення, будуть направлені до Українського інституту національної пам’яті для отримання висновків.