Історія єдиної патронатної сім’ї на Прилуччині та їхніх вихованців

Фото: Суспільне.

Патронатна родина Манжол із Малої Дівиці на Прилуччині змінила життя нині трирічної Даші та дворічного Васі. Дітей щодня годують свіжим козиним молоком, навчили розмовляти та влаштували до дитячого садка. Зі слів патронатної виховательки Ольги Манжоли, брата і сестру вони забрали до себе у 2025 році. На той момент діти були кволими, не могли наїстися хліба. Від біологічних батьків їх забрали через неналежне виконання обов’язків. За весь час перебування дітей у патронатній родині, рідні батьки жодного разу не провідали їх. На сьогодні Манжоли — єдина патронатна родина в Прилуцькому районі. Загалом в області їх 39.

Про це повідомляє Суспільне.

Вперше патронатні батьки побачили Дашу та Васю у жовтні 2025 року. За словами Ольги, на той момент діти були кволими та замкнутими.

«У них в обох ручках катетери від крапельниць стояли. Були дуже слабкими. Нам сказали, щоб потрошку годували. Вони хліба наїстися не могли. Ми кізку купили — поїли їх молоком. Вони пили по пів літра молока. Так ми їх підняли».

За весь час, поки діти перебувають у патронатній родині, біологічні батьки жодного разу не бачилися з ними, хоча мають на це право. Нині, каже Ольга Манжола, триває судовий процес щодо позбавлення їх батьківських прав.

«У патронатній сім’ї не можна називати мамою чи татом. Нам так одразу на навчанні і сказали, що немає мами чи тата. Або тітка, або на ім’я та по батькові. Мене називають Оля. Ці дітки ласки не бачили. Колись сиділа, а вони притулилися, я їм кажу: «Мої дітки».

Дашу та Васю вони прийняли до своєї родини третіми, розповідає жінка. До того виховували двох хлопчиків: одного — пів року, другого — три місяці. Ділиться: помітила, що всі діти потрапили до їхньої родини за кілька днів до свого дня народження.

«Ми не думали, що буде так тяжко. Дуже тяжко. Різні діти є, і тяжко потім з ними розлучатися».

Патронатною родиною подружжя Манжол стали 2024 року. Вони мають трьох рідних синів — їм 22, 20 та 13 років. Двоє старших живуть окремо. Найменший, каже жінка, добре ладнає з Дашею та Васею. Подружжя розглядає варіант, щоб після отримання дітьми статусу сиріт чи позбавлених батьківського піклування залишити їх у себе в родині.

«Будемо сподіватися, що вони в нас і залишаться. Дуже важко з ними розлучатися».

Як розповіла заступниця начальниці служби у справах дітей облдержадміністрації Наталія Руденок, наразі Манжоли — єдина патронатна родина в Прилуцькому районі.

«Так склалося, що у Прилуцькому районі існує більше прийомних форм — опіка, прийомна сім’я, дитячі будинки сімейного типу. Склалося так, що Прилуцький район багатий на заклади інституційного догляду — там багато закладів інтернатного типу».

З її слів, загалом в області є 39 патронатних родин, у яких виховують 73 дитини. Найбільше таких у Чернігові — п’ять родин, та в Ніжині — чотири. При цьому в складних життєвих обставинах перебуває 1084 дітей.

«Держава зацікавлена, щоб діти потрапляли не до інституційних закладів, а виховувалися в безпечних сім’ях. Якщо не в рідних сім’ях, то в патронатних родинах. За це держава сплачує патронатному вихователю близько 26 тисяч гривень. І також помічник отримує заробітну плату — близько 8,5 тисячі гривень на кожну влаштовану дитину».

Наразі, каже посадовиця, в області активно працюють над створенням нових патронатних родин. Цього року таких зареєструвалося дві. Серед проблем, які найчастіше постають перед потенційними патронатними вихователями, Наталія Руденок називає затримку виплат, відсутність відстрочки від мобілізації, якщо дитина не має статусу сироти, та тривалий розгляд судових справ щодо таких дітей.

«У нас уже в області є випадки, коли патронатні вихователі йдуть на інші форми сімейного виховання — усиновили дитину, взяли під опіку. Ми знаємо, що не можна поєднувати — бути опікуном і патронатним вихователем заборонено законом».