Найближчим часом водії почнуть отримувати «листи щастя» — МВС запускає систему автоматичної фіксації порушень з 1 червня

МВС запускає систему автоматичної фіксації порушень з 1 червня. Найближчим часом водії почнуть отримувати «листи щастя» — постанови про штрафи за порушення швидкісного режиму. Система буде працювати поки що тільки в Києві, де встановлено 20 камер. Ще 30 обіцяють встановити найближчим часом у Київській області.  

Як це працює і кому прийде штраф 

Порушенням вважається перевищення допустимої швидкості на 20 км + 3 км, які заклали як похибку. Тобто, в місті штраф отримають ті, хто перевищив швидкість у 73 км год (якщоінше не визначено знаками), на трасах — 133 км/год і на магістралях (наприклад, по дорозі в аеропорт Бориспіль) — 153 км/год. 

Камери зафіксують ваше авто. Оператор у поліцейському Центрі обробки даних порівняє дані з відповідними базами, і, якщо під таким держномером дійсно зареєстрований цей автомобіль, сформує постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на «належного користувача» — це або власник або особа, яка керує автомобілем. Лист ви отримаєте поштою на адресу реєстрації. 

• Якщо ви згодні з порушенням, то краще заплатити оперативно — при оплаті в десятиденний термін з дати виписаного постанови передбачена знижка 50%. 

• Якщо за кермом були не ви, то уникнути покарання можна, в разі якщо протягом 20 днів людина, яка керувала транспортним засобом, особисто звернулася в поліцію і визнала факт порушення, та ще й дала дозвіл на притягнення до адміністративної відповідальності й надала квитанцію про оплату штрафу.

• Якщо на приналежній вам автівці їздить інша людина, то дані «належногокористувача» можна заздалегідь внести в створений для цього Єдиний держреєстр транспортних засобів, тоді штрафи будуть приходити йому.

«Належний користувач» — новий термін, який ввели недавно, адже норму про притягнення до відповідальності власника авто ще десять років тому визнали неконституційною. Це якраз те нововведення, яке як вважають у поліції, і врятує їх від валу оскаржень таких постанов. Тобто, замість того щоб морочити собі голову і доводити хто саме порушник, законодавець переклав це на плечі самого власника транспортного засобу — не хочеш платити штраф, значить повідом сам, хто був за кермом, а ще краще внеси людину, яка фактично керує авто, до реєстру.  

І тут починаються запитання. Дозволено внести тільки одного «належного користувача». Але машиною може керувати кілька людей і не завжди це близькі родичі, які можуть полюбовно розібратися, кому платити штраф. Зате обмежень, скільки транспортних засобів може бути зареєстровано на одного користувача, немає. Що відразу відкриває лазівку для зловживань, коли раптом людина без майна, яке можна стягнути за неоплачені штрафи, виявиться «користувачем» десятка елітних авто. 

Крім того, вносити дані про «належного користувача» в реєстр — це право, але не обов’язок. Немає і обов’язку власника повідомити, хто саме був за кермом у момент скоєння порушення. Відповідальності за ненадання такої інформації, як у деяких країнах (наприклад, в Польщі), немає. А значить, при оскарженні такої постанови тягар доведення правомірності свого рішення ляже на поліцію, адже у громадянина в адміністративному судочинстві немає обов’язку доводити свою правоту. 

Згідно з Конституцією України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а норми Конституції — це норми прямої дії. Крім того, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На цих принципах базується історичне рішення Конституційного суду від 22 грудня 2010 року, яке тоді фактично зупинило впровадження подібної автоматичної системи. 

Чи потрібна автофіксація порушень ПДР 

Однозначно — так. В Україні в ДТП гине більше людей, ніж від коронавірусу, щодоби в середньому 9 осіб, і 90 травмуються. Автоматична фіксація порушень — це цивілізований шлях зниження і аварійності, і корупційної складової. Україна — єдина європейська країна, яка не має такої системи. Терміни її впровадження шокують будь-якого європейського бюрократа — більше 10 років. Причому останні чотири роки вона впроваджувалася активно — з гучними заявами, тестовими періодами, і, нарешті, з підготовкою нормативно-правової бази. Але чи достатньою? Навіть горезвісні штрафні бали — система, за якої водія штрафують не відразу — Верховна Рада раптом скасувала 24 квітня. З мотивуванням — «створює відчуття безкарності водія». Хоча подібна система діє в багатьох європейських країнах, де порядку на дорогах можна позаздрити.  

Внісши в КУпАП статтю 14−2 про відповідальність за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, депутати хоч і постаралися уникнути формулювань визнаної неконституційною статті 14−1, яка свідчила про покарання власника транспортного засобу, все ж не довели справу до кінця. По суті, наш законодавець спробував повторити хороший приклад США, де є термін violation notice recipient — «одержувач повідомлення про порушення». Отримавши повідомлення, він або погоджується з ним і платить штраф, або відмовляється від відповідальності і подає відомості порушника, або оскаржує. І всі процедури чітко прописані. Але в українському виконанні все вийшло набагато більш заплутане, оскільки в статті відразу «призначили» винного — «належного користувача», з визначенням якого однозначно виникнуть проблеми. 

Маючи стільки часу на приведення нормативно-правової бази у відповідність, можна було підійти до проблеми комплексно, не залишаючи стільки лазівок. Адже, наприклад, прописано ж чітко в Цивільному кодексі, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (зокрема й транспортним засобом), відшкодовується особою, яка ним володіє. І суперечок це не викликає. 

Чи запрацює система? 

Залишається відкритим питання про надійність системи автофіксації порушень ПДР від стороннього і внутрішнього втручання. У МВС було достатньо часу щоб отримати необхідні сертифікати відповідності Держспецзв’язку. Адже дані в системі повинні оброблятися з використанням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженням відповідності. Інформація про те, чи проходила Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху в автоматичному режимі атестацію КСЗІ поки не озвучувалася. А адже це може бути ще однією зачіпкою для правозахисників.  

Крім того, добре захищена система допоможе уникнути і корупційних проявів, коли дані про порушників не зможуть видаляти співробітники поліції і стороннє втручання також буде мінімізоване. Якщо прикладів злому систем у Європі майже немає, то, наприклад, у Росії в 2013−14 рр. хакери і виводили з ладу всю систему на дорогах Підмосков’я і розсилали фальшиві штрафи. 

Але все ж, незважаючи на всі юридичні нюанси, на цей раз система повинна запрацювати. Безумовно, знайдуться правозахисники, які звернуться до Конституційного суду, як це було в 2010 році. Тим більше законодавець залишив їм для цього лазівки. І за позитивного рішення всі подібні штрафи виявляться поза законом. Але це процес нешвидкий, і явно залежить від політичної волі. А влада налаштована нарешті запустити багатостраждальну систему. Думаю, що з’явиться чимала кількість оскаржень постанов у приватному порядку, і висновки про успішність моделі можна буде робити вже в міру формування судової практики. 

Адреси камер автоматичної фіксації порушення ПДР у м. Києві: 

• вул. Олени Теліги, 39; 

• Набережне шосе, 4;

• перехрестя Причальної і Дніпровської набережної;

• вул. Братиславська, 18;

• Чоколівський бульвар, 24;

• дві камери на Північному мосту — в напрямку лівого і правого берегів;

• на Броварському проспекті біля станції метро Лівобережна і на перехресті з вулицею Будівельників;

• Південний міст — в напрямку лівого і правого берега;

• проспект героїв Сталінграда, 25;

• проспект Володимира Маяковського, б. 56 і б.65;

• бульвар Дружби народів, 27 і 36; 

• Столичне шосе, 58 в напрямку Києва та Обухова;

• перехрестя Харківської площі з вулицею Миколи Бажана.