Зеленський задумав розігнати Конституційний суд і вже вніс законопроект у Раду

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування "нікчемним" і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ "Про запобігання корупції". 

Джерело: "Проект Закону про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства"

Деталі: Проєкт закону містить лише дві статті: "Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах" та "Відновлення конституційного судочинства".

Першою пропонується визнати рішення КС від 27 жовтня 2020 року "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів". 

Окрім того, ініціюється повернення редакцій закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу, що діяли до рішення КСУ.

У статті 2 йдеться про припинення повноважень складу Конституційного суду, який діяв на момент прийняття скандального рішення. 

Також відповідним суб’єктам наказується розпочати процедуру відбору нових суддів. Важливо, що новий склад КСУ пропонують обирати відповідно до "порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України". Водночас та ж Конституція забороняє таким чином припиняти повноваження суддів КСУ. У ній визначений чіткий перелік підстав для звільнення судді. 

У пояснювальній записці до законопроєку вказується, що рішення КСУ, за поданням 47 нардепів, не мало належного обгрунтування та виходить за межі конституційного подання. На думку авторів, Конституційний Суд України шляхом маніпуляцій вдався до ухвалення цього рішення. 

"Відтак існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права конституційними органами, усунути загрозу для національної безпеки України та забезпечити дотримання принципу верховенства права, встановленого Конституцією України", – йдеться у записці. 

Довідково: Змінити склад Конституційного суду можна лише за згодою самих суддів. Для цього потрібно щонайменше дві третини від конституційного складу суду. 

Водночас Конституція чітко визначає підстави для звільнення судді КСУ. Зокрема, це може бути неспроможність виконувати свої обов’язки за станом здоров’я, порушення вимог щодо несумісності, вчинення істотного дисциплінарного проступку чи нехтування своїми обов’язками та подання заяви про відставку. 

Крім того, Конституція чітко визначає, що рішення та висновки КСУ є обов’язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені. Проте законопроєктом президента пропонується не виконувати рішення КСУ та повернути дію окремих положення антикорупційного законодавства, які суд визнав неконституційними. 

Окрім того, КСУ неодноразово перелічував характеристики нормативних актів, зокрема і законів. Серед їх ознак є те, що вони встановлюють загальні правила поведінки та є неодноразовими у застосуванні. Водночас, проєкт закону Зеленського пропонує припинити повноваження саме того складу суддів, який був на момент ухвалення відповідного рішення. 

Що передувало:  Зеленський під час екстреної наради РНБО розпорядився, щоб Кабмін своїм рішенням відкрив доступ до реєстру електронних декларацій, а Верховна Рада законопроєктом відновила доброчесність конституційного судочинства в Україні. Через пару годин доступ було відновлено. 

Передісторія: 

• 27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, хоча конституційність ще низки положень вивчатиметься далі. 
• Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.
• В Європейському союзі вважають, що це рішення КС може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.
• Через це рішення КС президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони 29 жовтня.