Штрафи за російську мову: Міфи і правда

Примусова українізація

Міф: деякі проросійські політичні та громадські діячі навмисно  залякують суспільство гучними тезами про те, що мовний закон, зокрема обслуговування українською мовою, – це примусова українізація.

Правда: у квітні 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Він набув чинності 16 липня 2019 року. Цей Закон закріплює за українською мовою статус єдиної державної, але в ньому не йдеться про примусову українізацію.

Російська у побуті під забороною

Міф: у соціальних мережах активно поширюють інформацію про те, що з 16 січня 2021 року в Україні почнуть штрафувати людей, які розмовляють російською вдома.

Правда: мовний закон не передбачає штрафів за побутове спілкування іншими мовами, крім державної, а також за проведення релігійних обрядів.

Тільки українською

Міф: обслуговування в Україні 16 січня відбуватиметься тільки українською мовою без альтернативи.

Правда: кожен клієнт сфери обслуговування має право обрати зручну для нього мову.Однак підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-підприємці та інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, повинні надавати інформацію про товари та послуги, а також обслуговувати людей саме українською. Але вони можуть змінити мову обслуговування на вимогу клієнта.

Онлайново  можна російською

Міф: правила про обов’язкове обслуговування українською мовою діють лише для офлайнового формату отримання послуг. В онлайнових магазинах можуть ігнорувати це правило.

Правда: норма про обов’язкове обслуговування українською мовою діє як офлайн, так і в Мережі. До Інтернет-магазинів та онлайнових каталогів вимоги ті самі. Там за замовчуванням має завантажуватися сторінка українською.

Норма стосується лише торгівлі

Міф: необізнані маніпулятори поширюють інформацію про те, що обов’язкове обслуговування українською мовою стосується лише сфери торгівлі. На інші сфери це не поширюється.

Правда: норми про обслуговування українською мовою діють щодо надавачів освітніх, медичних та соціальних та ін. послуг. Тож українською за замовчуванням мають спілкуватися і в секції з баскетболу, і в поліклініці — будь-де, де надають товари чи послуги.

Тотальний контроль

Міф: за дотриманням правил стежитимуть  представники мовного омбудсмена на місцях.

Правда: жодних особливих уповноважених за дотриманням не буде, але позапланові заходи контролю може здійснювати Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови (мовного омбудсмена). Скарги туди можна буде надсилати аж протягом пів року з дня виявлення порушення.

Штрафуватимуть лише  на основі скарги

Міф: підставою для штрафу за недотримання мовної норми про обслуговування буде лише скарга користувача. Перевірок не здійснюватимуть.

Правда: відповідно до статті 57, передбачається кваліфікований розгляд скарги у мовного омбудсмена. Після цього уповноважені органи мають оголосити порушникові попередження та висунути вимогу усунути проблему протягом 30 днів.

Систематичні порушення

Міф: у разі повторного порушення працівника можуть звільнити на вимогу представництва мовного омбудсмена.

Правда: закон не передбачає обов’язкове звільнення працівника, який повторно порушив норму. У разі повторного протягом року порушення вимог уповноважений або його представник складає протокол про це. Цей протокол порушник або його представник має підписати, або ж надати пояснення щодо мотиву відмови від підписання. Працівника оштрафують, але не вимагатимуть звільнення. Виносить постанову про накладення штрафу також уповноважений.

Космічні штрафи

Міф: штрафи за недотримання мовних норм працівниками сфери обслуговування сягають десятків тисяч гривень.

Правда: сума штрафів — від 5100 до 6800 гривень (або від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).