Wall Street Journal: СРСР винен у організації голоду, про який досі не говорять

Цього року стільки ж виповнилося і голоду в Казахстані, який став маловідомим, але масштабним злочином Йосипа Сталіна, непоміченим світовою спільнотою.

Про це на сторінках Wall Street Journal пише історик Університету Меріленд-Коледж парк Сара Кемерон. Вона зауважує, що за певними оцінками голод у Казахстані був «навіть масштабнішим звірством, ніж в Україні». Мешканців центральноазіатської країни теж силою змушували виконувати плани колективізації, репресували і закривали кордони для тих, хто намагався втекти від голоду. Жертвами стали 1,5 мільйона людей. Третина населення Казахстану померла. Тож у відсотковому співвідношенні рівень смертності від радянської політики в країні був найвищим у СРСР.

В результаті казахи стали етнічною меншиною у власній республіці. А померлих замінили російські переселенці. На них припадало менше половини населення Казахстану аж до падіння комуністичної імперії в 1991 році. Після голоду Москва перетворила країну на засіб для переслідування своїх громадян. На колишніх широких казахських пасовищах з’явилися трудові табори. Крім того, Казахстан часто ставав напрямком для виселення різних небажаних національних груп. У 1980-х роках Голодомор в Україні став предметом розслідування Конгресу. В 2015-му у Вашингтоні з’явився меморіал жертвам цієї катастрофи. Але казахська трагедія досі майже не привертає увагу Заходу. Чому?

По-перше, казахська діаспора в США надто мала. На відміну від українців, казахи не включили голод в ядро своєї національної пам’яті. Це сталося частково через близькі відносини нинішнього уряду Казахстану з Росією. По-друге, якщо українці в ті часи були здебільшого селянами, то більшість казахів були кочівниками.

Історія часто викреслює з пам’яті насильство, скоєне проти мобільних народів, розглядаючи його як частину «цивілізаційної» основи таких груп. Казахів, які пережили голод, змусили осісти і пройти через процес болючої переорієнтації своєї культури й ідентичності. В США російська і радянська історія традиційно розглядається як частина європейської. Але при цьому нівелюється велика азійська частина СРСР.