Попри локдауни у Польщі чекають працівників з України

Цей рік значно відрізняється від попереднього. Введення жорсткого локдауну в Європі у березні 2020 року в умовах страху від невідомого на той час вірусу закрило кордони, консульства, перервало міжнародні сполучення. У тих умовах польські працедавці й уряд країни робили все можливе, щоб українці їхали на роботу до Польщі.

Рік по тому пандемія COVID-19 ще триває, утім – світ навчився жити в таких реаліях. Попри екстремальні умови функціонування більшості секторів економіки, незмінним залишається факт: у Польщі надалі очікують на масовий приїзд українців на роботу.

ДОМІНАЦІЯ УКРАЇНЦІВ

Минулий “коронавірусний” рік показав, що у сфері працевлаштування іноземців у Польщі нічого не змінилося. Українці продовжують упевнено лідирувати на ринку праці у країні над Віслою. За даними міністерства розвитку, праці й технологій Польщі, у період з 1 березня 2020 року по 28 лютого 2021 року громадяни України отримали 72% дозволів на працю до одного року (понад 304 тисячі).

Водночас на сезонну працю у Польщі на термін до дев’яти місяців за цей період видано 136 тисяч дозволів, і майже усі – українцям (99%).

Заяви про намір працевлаштувати іноземця (на шість місяців) видано 1,35 млн українцям, що становить 87% від усіх заяв, виданих іноземцям. Проте у цьому випадку невідомо, скільки українців реально приїхали до Польщі на роботу, а не відмовилися від поїздки чи поїхали в інші країни ЄС.

Найбільше дозволів на працю в Польщі видано на роботу у сферах будівництва, переробної промисловості та логістики – загалом близько 50%.

Географічно найбільше українців зосереджено у чотирьох регіонах – Мазовецькому (Варшава), Сілезькому (Катовіце), Великопольському (Познань) та Нижньосілезькому (Вроцлав) воєводствах. Утім активно зростає працевлаштування громадян України й в інших регіонах Польщі.

Як і раніше, українців у Польщі приваблює географічна близькість до дому і порівняно вища зарплата. Польські працедавці не приховують: якби не українці, то на ринку країни були б серйозні прогалини, які важко було б заповнити польськими працівниками. Пандемія коронавірусу не сильно змінила цю ситуацію, а лише дещо відкоригувала. Зокрема, спостерігався відтік з одних галузей, які тимчасово призупиняли чи сповільнювали свою роботу (наприклад, машинобудування, готельно-ресторанний бізнес), і зростання попиту на працівників в інших (логістика, переробна промисловість).

Фото:

 

Однак, загальний тренд утримується: польському ринку праці потрібен невибагливий фізичний працівник з України, який погодиться працювати за не надто високу годинну ставку й до того ж – доволі часто на ненормований робочий день.

ОСТАННІ ТРЕНДИ

Упродовж першого кварталу цього року польський бізнес не мав проблем із працевлаштуванням українців на місцевому ринку праці. Кількість охочих заробити в Польщі навіть перевищила число вакансій, оскільки польські підприємства у цей час дещо зменшили свої заявки на додатковий персонал з-за кордону. І це є суттєвою відмінністю від минулого року, коли попит на працівників був вищим.

Як вважає директор міжнародного рекрутингу в агентстві EWL Group Марцін Колодзєйчик, на це є кілька причин. По-перше, багато працівників з України, які перед початком пандемії коронавірусу працювали в Польщі на ротаційній основі, вирішили залишитися у країні над Віслою. Це їм дозволяє польське законодавство: уряд Польщі торік вирішив автоматично продовжити на період пандемії дозволи на перебування та працю в Польщі. Через те, що багато українців залишилися у Польщі, працедавці, зокрема в таких галузях як логістика, складування чи торгівля, не шукали нових працівників. На відміну від попередніх років, вони вже мали укомплектовані кадри.

Марцін Колодзєйчик

По-друге, промислове виробництво у першому кварталі все ще не могло функціонувати на повну силу, оскільки через світову пандемію та локдауни спостерігаються перебої з постачанням із різних країн комплектуючих до польських заводів, наприклад, в автобудуванні та електроніці. Це відбивається і на працевлаштуванні іноземців.

“Але ця ситуація поступово покращуватиметься. У другому кварталі поточного року ми очікуємо на значне збільшення попиту на закордонних працівників у Польщі”, – наголосив Колодзєйчик.

За його словами, партнери EWL Group, зокрема в галузях автомобілебудування та виробництва електроніки, вже сигналізують про потребу працевлаштування у квітні-травні більшої кількості іноземців. Це зумовлено очікуванням у цій сфері припливу компонентів, яких досі постійно не вистачало через пандемію COVID-19. Якщо до цього додати ще початок сезону в сільському господарстві та будівельній галузі, то можна очікувати найближчим часом на значне збільшення попиту на іноземних працівників у Польщі. Питання лише у тім – цей попит буде поступовим чи різким і потребуватиме залучення одразу великої кількості іноземців на польську ринку праці?

Доволі цікавим і новим елементом на польському ринку праці є збільшення попиту на іноземних працівників у роздрібній торгівлі, тобто в логістичних центрах та найбільших торговельних мережах. Без сумніву, це є елементом переформатування ринку праці в умовах чергових локдаунів, викликаних пандемією COVID-19. Як зауважують в EWL Group, у порівнянні з минулим роком на понад 10% зріс попит на іноземних працівників у сфері електронної комерції (e-commerce) та логістики, які останнім часом стали одними з основних рушійних сил польської економіки.

НА ПОЛЯ ДО ПОЛЬЩІ

З початком весняного сезону в Польщі різко зростає попит на українських працівників в аграрному секторі та садівництві. Плодово-овочевий сезон у Польщі триває з березня по жовтень, а його активна фаза починається приблизно з червня збиранням полуниці, порічки й черешні. За словами голови польської національної асоціації виробників фруктів та овочів Вітольда Богути, в цьому році особливо нічого не змінилося у порівнянні з попередніми: у пік сезону збору врожаю у Польщі аграрний сектор потребуватиме навіть понад 100 тисяч працівників з України. Щоправда, багато залежатиме від погоди: чи не буде пізніх заморозків і коли стане по-справжньому тепло. Довготерміновий прогноз у цьому році не показує дуже ранньої весни, а тому активний сезон збирання овочів та фруктів розпочнеться не раніше початку червня. Утім, експертне середовище у Польщі прогнозує цьогоріч непоганий врожай овочів та фруктів.

Вітольд Богути

В 2021 році, на відміну від попереднього, Богута не передбачає проблем із приїздом сезонних працівників з України. Він сподівається, що пандемічна ситуація покращуватиметься, а тому не доведеться просити уряд максимально сприяти у приїзді українців, як торік. “Але якщо виникнуть якісь проблеми, то, звичайно, ми готові знову просити уряд про допомогу”, – наголошує голова польської національної асоціації виробників фруктів та овочів.

На приїзд українців очікують сотні великих (і не дуже) польських фірм, які працюють в аграрному секторі. Зокрема, польська фірма Agroenergia з Нижньосілезького воєводства (захід країни), що спеціалізується на вирощуванні овочів у теплицях, з нетерпінням очікує на приїзд кількох десятків українців. Як зазначає заступниця директора фірми Емілія Мілерчик, 95% персоналу, який працює у теплицях – з України. Половина з них – це постійні працівники, які вже роками працюють в Agroenergia, а друга половина – це нові працівники, які приїжджають на сезонні роботи.

У польській фірмі не приховують, що останні два роки – доволі складний період для польських працедавців. До питань із виробленням документів для працівників з України фірмам додалися “пандемічні” проблеми з перетином кордону працівниками, 10-денний карантин та необхідність тестування працівників на COVID-19. Це все генерує додаткові витрати для фірм та працівників, а також вимушений “простій” заробітчан.

“Ми не маємо претензій до влади, оскільки є розуміння епідемічної проблеми у країні. Однак, є певне невдоволення тим, що інформація про пандемічні зміни доводиться нам з дня на день – і це застає працедавців зненацька”, – підкреслює заступниця директора Agroenergia.

Зокрема, вона зазначила, що з 31 березня уряд Польщі запровадив обов’язковість тестування на COVID-19 після приїзду до країни усіх, хто їде з-за меж ЄС (раніше в’їжджати без карантину можна було з негативним тестом, зробленим не раніше ніж за 48 годин до перетину кордону). За її словами, реєстрація на тест є тривалою, до того ж працівник має заплатити за його проведення з власної кишені приблизно 150 злотих (1 тис. грн). Неможливість швидко організувати тестування означатиме автоматичний карантин для працівника, що не є кращим виходом із ситуації як для працівника, так і для працедавця.

Водночас, загальна процедура працевлаштування іноземців, які приїжджають до Польщі, працедавців в аграрному секторі загалом влаштовує. Зокрема, заступниця директора Agroenergia звернула увагу, що дозвіл на сезонну працю в Польщі упродовж 9-ти місяців є хорошим варіантом працевлаштувати українців – доволі швидко і без зайвих зволікань. За її словами, у районному управлінні праці працедавець за тиждень оформляє відповідну довідку і передає її іноземцю, який оформляє у польському консульстві робочу візу. Після приїзду до Польщі фірма інформує місцеве управління праці про прибуття працівника, а орган швидко видає фактичний дозвіл на роботу.

КОНКУРЕНЦІЯ НЕ ЗА ГОРАМИ

Українець на польському ринку праці не загубиться. Однак потенційна конкуренція за трудового мігранта з України з боку інших більш заможних країн Заходу все ще викликає тривогу в Польщі. Очевидно, що це буде не сьогодні, але цілком можливо, що вже завтра чи післязавтра. Про ширше відкриття свого ринку праці для працівників з-за меж ЄС повідомила нещодавно Німеччина.

У фірмі Agroenergia, яка територіально розташована поблизу кордону з Німеччиною і продукція якої направляється на німецький ринок, не виключають такого варіанту. У компанії не приховують, що у разі відкриття німецького ринку українському заробітчанину з фінансових міркувань вигідніше буде поїхати трохи далі на захід. Утім у фірмі сподіваються, що сформоване за кілька років її “українське” ядро залишиться. Не в останню чергу за вибором Польщі як місця праці стоятиме відносна географічна близькість та спорідненість мов.

В EWL Group також констатують, що Німеччина дійсно відкривається для мігрантів зі сходу, але українцям наразі складно там конкурувати з працівниками з країн ЄС (Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина та Болгарія). Разом із грузинами, яких останнім часом активно рекрутують на роботу в Німеччині, працівників із цих країн буде достатньо для задоволення сезонних потреб у Німеччині. Крім того, українцям навряд чи варто розраховувати найближчим часом на доступну легальну роботу в ФРН. У компанії з рекрутингу персоналу підкреслюють: Польща на фоні країн західної Європи перебуває у виграшному положенні, адже є ближчою, доступнішою, а працевлаштування в ній – легальне, прозоре та просте.

Утім, багато хто в Польщі усе ж хочуть “дути на холодне” і вже зараз думають про те, хто замінить українців, які у разі появи можливостей поїдуть далі на захід за вищими заробітками. Керівництво польської національної асоціації виробників фруктів та овочів вважає, що українці можуть із часом поїхати далі на Захід або ж масовіше залишатимуться вдома, коли покращуватиметься економічна ситуація в Україні. Тому в переговорах з владою все частіше порушується питання про необхідність сприяння щодо рекрутації для роботи у сільському господарстві Польщі заробітчан із країн Центральної Азії, Індії, Непалу чи Пакистану.

Юрій Банахевич, Варшава