Чи потрібна Росії повномасштабна війна з Україною?

Ймовірність повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України – головна інформаційна тема світових ЗМІ ось уже кілька місяців. Про це написали The New York Times та Bloomberg, повідомили CBS та держсекретар США Ентоні Блінкен.

У тому ж дусі виступила військова розвідка України, назвавши навіть приблизні напрямки наступу та чисельний склад ударної групи. Чи є реальна загроза війни? На жаль, є.

Військові аналітики зазначають, що техніка стягується до кордону України «у тривожних кількостях, що лише з натяжкою можна пояснити переозброєнням існуючих підрозділів». Американська та британська розвідки все більше переконуються в тому, що Кремль розглядає можливість військових дій, щоб взяти під контроль більшу частину України або дестабілізувати країну, щоб сприяти приходу до влади промосковського уряду.

Американські та європейські чиновники стурбовані концентрацією російських військ поблизу кордонів України та неодноразово попереджали Росію про те, що використання Російських збройних сил для залякування України чи захоплення території є неприпустимим та викликає різку реакцію з боку Заходу. Але, схоже, російська влада не сприймає серйозно загрозу жорсткої відповіді.

Чи потрібна Росії повномасштабна війна? Пересічні громадяни, здебільшого, цього не хочуть. Кремль, безперечно, розглядає і такий сценарій. Економічна, соціальна і політична криза в Росії досягла безпрецедентних масштабів, в середині країни назріває соціальний вибух.

Більше того, в результаті енергетичної диверсії, яку Кремль успішно здійснив, шляхом потрясіння енергетичного ринку довівши його до захмарних значень та цін, у Росії з’явилися додаткові фінанси для фінансування нової війни.

Нагнітаючи напруженість на кордоні з Україною, Кремль має чітко визначені цілі.

Перше: відвернути російське населення від кричучих внутрішніх проблем.

Друге: «Очолити хрестовий похід проти прогнилого Заходу», втілений для Кремля шляхом інтеграції України до європейської спільноти.

Третє: погрожуючи відкритою війною проти України, Путін прагне підняти статус Росії на світовій політичній карті і показати, що альтернативи Росії в Новому Світовому Порядку немає рівного в тріумвіраті США-Китай-Росія. Це егоцентрична місія забезпечити собі місце Путіна в історії. Це його власна спадщина, про неї дбають, а не життя цивільних осіб.

Але навіть у Кремлі розуміють, що «ціна» нової війни набагато переважає можливі вигоди. Війна з Україною загрожує значними ризиками для російської економіки, політичної стабільності та зовнішньої політики. Вона не тільки не вирішує ключові проблеми російського уряду, але й створює безліч нових.

Важко не усвідомлювати небезпеку ведення бойових дій проти країни, на території якої розташовано 15 енергоблоків чотирьох АЕС. За кількістю енергетичних реакторів (всі типи ВВЕР) Україна посідає 10-те місце у світі та п’яте у Європі. У разі пошкодження або руйнування АЕС внаслідок бойових дій ядерна катастрофа торкнеться не лише України та Росії, а й більшості європейських країн.

Чи готова Європа до таких наслідків? Відповідь очевидна. Можливий конфлікт неминуче призведе до різкої зміни підходу до забезпечення України сучасними зразками летального озброєння та військової техніки. Росія не зможе блокувати такі постачання. Цілком імовірно, що США та їхні союзники не підуть на відкрите військове протистояння з Москвою, але рівень підтримки української армії значно зросте, що продовжить можливий військовий конфлікт і поставить під сумнів переможний марш російських військ.

У разі повноцінної війни з Україною Росія, без жодного сумніву, не зможе виправдати свої дії «внутрішнім громадянським конфліктом» і неодмінно набуде статусу «агресора» в очах світової спільноти. Колективний Захід запровадить якісно нові санкційні обмеження щодо Росії.

Можливі заходи включають відключення Росії від міжнародних платіжних систем та блокування санкцій проти всіх російських банків, включаючи Банк Росії. Плюс можливе запровадження заборони на закупівлю російської нафти та газу, що повністю зруйнує надії Росії на надприбутки від СП-2 тощо.

Сукупна шкода і без того «падаючої» економіці Росії буде катастрофічною. Можлива війна загрожує негативними соціальними наслідками всередині самої Росії. У суспільстві немає попиту на відкриту війну з Україною. Про це йдеться лише у російській пропаганді та дезінформації, але громадяни цього не хочуть. «Велика війна», втрати якої можна оцінити в тисячі та десятки тисяч, не знайде підтримки серед росіян, що неминуче призведе до нових масових протестів та соціального вибуху.

З погляду здорової логіки, ситуація з ескалацією на кордоні з Україною вигідна Росії лише у вигляді демонстрації сили та готовності Росії до можливого подальшого загострення. Наслідки справжнього воєнного конфлікту будуть катастрофічними для всіх, включаючи самого агресора насамперед. Тому навряд чи варто вважати сценарій війни обґрунтованим.

Проте історія має чимало прикладів того, як здоровий глузд залишався поза увагою особистих безглуздих та руйнівних амбіцій. Можна тільки сподіватися, що ми живемо все-таки у цивільному світі. 

ЮРІЙ ФЕДОРЕНКО 
Керівник ГО Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод, головний редактор сайту Матриця свободи