Тетяна Мельник стала українським жіночим голосом Google Maps.
Вже багато років поспіль навігатором саме з її озвучкою користуються тисячі українців в різних куточках держави та світу.
Про роботу над всесвітньовідомим додатком дикторка розповіла «Сороці».

Тетяна Мельник каже, що в сфері озвучки працює близько 15 років.
– У 18 влаштувалася на радіостанцію в якості ведучої. А там де радіо, там і озвучування всього на світі. Я розпочала з аудіореклами, яку ми всі з вами чуємо в радіоефірі. Вже далі додалися аудіо відповідачі, GPS-навігатори, дубляж відеоряду тощо. Зараз працюю диктором YouTube-каналів, – каже тернополянка.
Зізнається, озвучуючи Google Карти, ще не знала, для якого саме навігатора записує голос.
– Завдяки роботі на радіо поступово почала обростати зв’язками і знайомствами з різними продакшн студіями як в Україні, так і за кордоном. Звукорежисери або продюсери зі мною зв’язувалися і пропонували виконати певну роботу, – розповідає Тетяна. – Того разу мені ніхто не сказав, що це озвучка застосунку Google Maps. Цього додатку тоді ще не існувало. Вони готувалися до його введення і, мабуть, шукали голоси. Тоді не могла навіть подумати, що по всій Україні люди чутимуть мій голос.
Google Maps став не першим озвученим нею навігатором, говорить дикторка.

– Я озвучила безліч додатків для смартфонів включно з GPS-навігаторами. Робота над цим додатком практично нічим не відрізнялася. Думаю, всі розуміють, що для застосунків такого типу диктор записує короткі фрази. Наприклад: «За 300 метрів поверніть праворуч», «Ви прибули в пункт призначення» або «Виконайте розворот». Всі вони помістилися на 3-х листах формату А4. Запис зайняв в мене можливо хвилин 10. Тобто, загалом роботи було небагато. Потім, якось несподівано для себе, я сідаю в таксі і чую у з телефону водія власний голос, – пригадує Тетяна Мельник.
Жінка каже, що тоді навіть не могла повірити.
– Спершу подумала: «Що, що? Це хто, я?». Вже при наступному повороті таки переконалася, що це мій голос і, звичайно, було безмежно приємно. Зараз я ставлюся до цього набагато спокійніше. Інколи буває трохи неприємно, коли супутник надає неправильні дані і водій на слова GPS-навігатора (тобто, на мій голос) починає сваритися. Деколи навіть обсцентною лексикою. Тому з моєї позиції в такому випадку не дуже вигідно говорити, що програму озвучувала я, – сміється дикторка.
Друзі та рідні тернополянки голос в Google Maps спочатку також не впізнали.

– В житті я говорю інакше. Коли ти сідаєш за мікрофон, голос абсолютно змінюється. Замість звичайної розслабленої подачі, яку я використовую в повсякденні, включається дикторська. Тому, звичайно, ніхто не знав, що це я говорю, – говорить Тетяна. – Згодом я вже сама їм казала: «А ти знаєш, оце я озвучувала», мені у відповідь: «Та ну, не може бути». Вже коли «перемикала» голос на робочий і повторювала ту саму фразу, у людей на обличчі одразу таке здивування: «Як таке може бути? Це ж два різні голоси, такого не буває!»
Чіткий та красивий голос може бути не лише у диктора, адже це результат праці самої людини, каже Тетяна Мельник.
– Тут два ключових моменти: перший – це тембр, він дається нам від природи, другий – робота над собою. Наприклад, якщо у людини є певні проблеми з дикцією, то раджу читати вголос. Брати художні твори та зачитувати, розуміючи зміст тексту, щоб твій уявний слухач теж міг це усвідомити. Чітку вимову можна теж тренувати скоромовками на різні літери. І, звісно, потрібно берегти голос. Не варто пити щось дуже холодне або гаряче, не їсти гострі продукти чи страви. Також потрібно відмовитися від горіхів і соняшникового насіння: їхні дрібні часточки абразивно впливають на голосові зв’язки і можуть спровокувати хрипоту, – радить жінка.
Для диктора важливим є не лише гарний голос але й можливість змінювати його та подачу залежно від тексту.

– Головне в роботі диктора, мабуть, таки вміння бути різним у виконанні завдань. Наприклад, один матеріал тобі треба виконати бадьоро і життєрадісно з закликаючими нотками, інший навпаки – спокійно і серйозно. Важливо, щоб тебе почула людина, на яку цей аудіоматеріал орієнтований. Адже кожен проєкт має свого слухача. Тому найскладніше і найважливіше – бути різносторонньо розвиненим.
Охочим спробувати себе у дикторстві Тетяна Мельник радить працювати над власним голосом та не боятися ризикнути.

– Треба починати у будь-якому випадку, адже інакше точно нічого не буде. Все ж краще спробувати і пошкодувати, ніж шкодувати про те чого не зробив. Раджу почати з роботи над голосом, про яку ми говорили трохи раніше. Коли буде певний прогрес, можете запитати думки у своїх друзів та рідних. Ви неодмінно знайдете підтримку. Вже тоді варто спробувати записати себе на диктофон телефону або придбати недорогий USB-мікрофон, який можна підключити до ноутбука. Опісля свій талант варто десь показати. Хоча б опублікувати в соцмережах або на YouTube. Можна знайти групи, де шукаю дикторів, там завжди багато свіжих оголошень. Одним словом, є всі можливості тому потрібно тільки почати, – додає прилучанка.
Новини по темі:
Мешканці Прилуччини отримали строк за роботу на підпільній фабриці у Словаччині
Із життя пішов видатний тренер Анатолій Іванович Ракетський
З нагоди 70-річного ювілею художника-авангардиста Петра Бойка відкрилася його персональна виставка
Змінив костюм на військову форму: Роман Рілов з перших днів повномасштабної війни вступив до лав ЗСУ
10 Героїв з Прилуччини отримали відзнаки (посмертно)
Повна недбалість і безгосподарність: так оцінюють містяни роботу місцевої влади Прилук
Коментарі (0 шт):
Додати коментар:
Останні новини
На Прилуччині попрощалися із загиблим військовим ЗСУ Євгенієм Шостаком
28 листопада Срібнянська громада провела в останню путь загиблого військового ЗСУ Євгенія Шостака. Чоловік загинув 22 листопада під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. Детальніше
27.11.2025
«Вбивство голодом – найстрашніше»: історія останнього ветерана Срібнянщини
27 листопада жителю села Гурбинці Срібнянської громади Миколі Хрипку виповнилось 99 років. Він – єдиний ветеран Другої світової війни в колишньому Срібнянському районі. У 7 років Микола Іванович пережив Голодомор. Сьогодні чоловік згадує, як рідний батько з двома старшими братами долали понад 100 кілометрів за один день, щоб дістати хліба п’ятьом дітям, як він маленьким хлопчиком випрошував окрайці черствого житнього хліба і, принісши додому, віддавав матері, а та ділила його і відкладала крихти, аби вижити. Згадує, як заживо ховали чи то напівживих, чи напівмертвих односельців. «Вбивство голодом – найстрашніше, що коли-небудь переживало людство», переконаний живий свідок організованого геноциду. Детальніше
27.11.2025
Три громади Прилуцького району отримали шкільні автобуси
27 листопада Ладанська, Срібнянська та Сухополов’янська громади отримали нові шкільні автобуси. Загалом цього дня шкільний транспорт передали 17 громадам області. Детальніше
27.11.2025
На Прилуччині попрощалися із військовим ЗСУ В’ячеславом Дейнекою
26 листопада Ічнянська громада провела в останню путь військового ЗСУ В’ячеслава Дейнеку. Чоловік загинув 24 листопада. Детальніше
27.11.2025
Агропідприємство з Прилуччини встановило рекорд України по врожайності кукурудзи
СТОВ «Батьківщина» встановило рекорд України в категорії «Вперше» – максимальна врожайність кукурудзи. Агропідприємство зібрало з гектара 214,2 центнерів урожаю. Детальніше
Всі новини