Свині подохли від хвороби, корівку здали на бійню: життя Великої Дороги після окупації

Свині подохли від хвороби, корівку здали на бійню: розповідає Анатолій з Великої Дороги, який під час окупації, рятуючи Майку від смерті, пішки вів її аж до самого Ніжина.

Мальовниче село Велика Дорога, що на Чернігівщині  - одне з багатьох, яке пережило російську окупацію. У квітні 2022-го одразу після гострої фази повномасштабного вторгнення по гарячих слідах ми робили серію сюжетів про страшні злодіяння рашистів. І зараз через два з половиною роки від тих жахливих подій, ми вирішили зняти продовження історії людських доль.

Драма про Анатолія та корову Майку, яку чоловік, рятуючи від ножа рашистів, пішки вів до Ніжина, тоді облетіла чи не всю країну. Аби довідатися, як сьогодні живе родина Анатолія, чи відновила поруйновану господарку та чи оговталася морально, ми завітали у Велику Дорогу. Господар, як і тоді у страшному 2022-му, зустрічає нас біля обписаних орками дверей.



За ці два з половиною роки чимало змінилося, бідкається Анатолій. Померла його мама, яка тоді гостинно напувала нас трав’яним чаєм. З життя пішла його старенька сусідка, бо пережитий стрес не минувся безслідно. Та й загалом село ніби затихло, в ньому більше не вирує життя. Не видно малечі, бо ж у 2022-му школу закрили, а чимало молодих сімей, чиї хати погоріли, назавжди виїхали з села.

В розмові Анатолій помітно уникає теми про героїчну корівку Майку. А щойно починаю запитувати, на його очі навертаються сльози. Веде до сараю, аби пояснити свій розпач.

Сьогодні тут немає ані корівки, ані поросяток, які тоді у 2022-му так підіймали бойовий дух господарям і давали надію та впевненість у завтрашньому дні. Бо ж в селі лише і надії на власну працю  - врожай з городу та свіжину із загороду. Тут із сонцем лягають та із сонцем встають і дуже важко працюють. Тому хвороби геть вибивають з колії, проте не змушують опускати рук.

Анатолій, як добрий господар вже відновив паркан, замінив вікна, полатав потрощений дах. А потім зібрав всі понівечені вікна з кутка і їм дав раду.

А позаду за міні-парничком вже лаштує об’ємний, аби на столі завжди все було своє свіженьке та без ГМО.

Такі вони українці – нація незламних. Попри пережите пекло війни з підкошеним здоров’ям трудяться заради світлого майбутнього країни.