Чернігівщина, що зникає...

Гетьманський рід Скоропадських лишив по собі в Україні чимало дійсно вартісного. Зокрема це справжня рослинна перлина – Тростянецький дендропарк – високохудожній зразок паркового будівництва та справжній музей природи. Він розкинувся на площі 207 га, та є одним з найбільших штучних паркових масивів України. Парк був створений завдяки зусиллям Івана Скоропадського, нащадка знаменитого роду та діда останнього гетьмана України Павла Скоропадського.

Зараз, на жаль, ми можемо споглядати тут лишень чудовий парк, але колись, звичайно ж, тут була і розкішна садиба. Її спорудили року 1833-го. Палац  включав у себе великий дерев’яний будинок з баштами та чотири флігелі. Проте з кінця ХІХ ст. в історії дендропарку починається період занепаду, спричиненого смертю Івана Скоропадського.

Апофеоз настав у січні 1918 року: тоді садибу було зруйновано. Проте навколо неї лишилися не менш цікаві історичні будівлі, які сьогодні скоріше нагадують руїни. Ось це школа, яку свого часу збудував Скоропадський для сільських дітей. Про неї нам розповідає місцевий житель Леонід який живе в епіцентрі самої історії.



А неподалік від школи непогано зберігся літній та зимовий палац, в якому Скоропадські любили приймати гостей. А просто навпроти школи заворожує своєю красою ще одна старовинна двоповерхова будівля з металевим мереживом на дашку.

У двотисячних роках пан Леонід був головою Тростянця. Тож ще за його правління була не зовсім вдала спроба відновити ці історичні будівлі Скоропадських. Тоді конкурс виграла столична компанія, яка будувала грандіозні плани щодо розвитку туризму в Тростянці.

Ще за життя Скоропадський наказав насипати курган неподалік від галявини, обсадженої найрідкіснішими та найціннішими деревами. Так само завчасно він замовив мармуровий пам’ятник у вигляді янгола, що правицею вказував угору. Нині на могилі – лише постамент…

А для людей, котрі, як відомо, далеко не янголи, тим більш сьогодні, на тому постаменті залишилася авто-епітафія Івана Михайловича: «Люб’язний перехожий! Сад, у якому ти гуляєш, посаджений мною; він був втіхою у моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до його знищення, то скажи про це господарю: ти зробиш добру справу».