У самому серці Прилук заворожує своєю величчю і красою садиба колишнього першого почесного громадянина Прилук. Свого часу це був розкішний і пишний маєток з флігелем та розлогим садом.
А продав Скоропадський міській управі свій будинок конкретно для облаштування під класичну чоловічу гімназію. Хоча візуально пишний маєток тоді мало чим нагадував навчальний заклад.
Розкішна садиба Івана Скоропадського і досі залишається загадковою та романтичною, резюмує директорка краєзнавчого музею Тетяна Зоць. Багато цікавих історичних фактів зберігає в собі не лише садиба Скоропадського, а і її зірковий власник.
Свого часу Прилуцький повіт у Полтавській губернії займав передове місце по охопленню населення освітою та по кількості навчальних закладів. Це без перебільшення заслуга Івана Скоропадського.
Зі спогадів Костянтина Щербини і Сергія Маслова, які були випускниками Прилуцької чоловічої гімназії, встановлено, що на другому її поверсі знаходився актовий зал для урочистих подій, а навчальні кабінети мали багато наочних приладів, що стояли на відкритих стелажах уздовж стін.
Ця будівля ставши навчальним центром, у подальшому цього призначення не змінювала, чим є і по сьогоднішній день. У відновленому приміщенні розташувалася середня загальноосвітня школа №1, яка в наш час реорганізована в гімназію імені Георгія Вороного.
Загадковою та романтичною спорудою є ще одна кам’яниця, що на розі вулиць Київської та Гімназичної. Вона раніше нагадувала середньовічний шляхетний замок з баштою і вузькими вікнами-бійницями, збудований у старовинній родовій садибі знаменитого козацько-старшинського роду Скоропадських, що дав Україні двох гетьманів.
Добудована двоповерхова права частина і перероблений парадний вхід не тільки зробили будівлю гармонійною за композицією, а й надали їй поважного вигляду. Збережені елементи автентичного оздоблення вікон передають подих часу і уявно переносять у ХІХ століття.
Ця оригінальна мурована двоповерхова споруда за багато років свого існування перебудовувалась, деякі дослідники (зокрема, чернігівський архітектор, кандидат наук Карнабіда) вважали, що це старовинна кам’яниця козацької доби, перебудована у ХІХ столітті в стилі романтизму; не можна виключити також, що флігель побудували разом із головним будинком у другій половині ХІХ століття (це припущення потребує спеціального історико-архітектурного дослідження). Будівля відремонтована і є справжньою окрасою міста. Тепер у кам’яниці працює телекомпанія «ТБ-Прилуки».
Новини по темі:
Ліцей Прилук отримав портативну електростанцію від фінської організації
У Прилуках один із ліцеїв «замінували»
Три могили та таємниця: Дослідник відкрив забутий некрополь родини Скоропадських
Історія, що зникає: невідомий досі Тростянець…
Прилуцький ліцей №1 вдруге отримав підтримку від Всесвітньої продовольчої програми ООН
Проєкт створення шкільного коворкінгу презентували на базі Прилуцького ліцею №1
Коментарі (0 шт):
Додати коментар:
Останні новини
До Прилук надійшли 500 «пакунків тепла» для вразливих категорій населення
Прилуки отримали 500 «пакунків тепла» для вразливих категорій населення. Їх уже почали видавати у Прилуцькому територіальному центрі соціального обслуговування. Детальніше
17.02.2026
Через несправну піч на Прилуччині горів житловий будинок
16 лютого в селі Брагинці Варвинської громади несправність пічного опалення призвела до пожежі житлового будинку. Детальніше
16.02.2026
Науковиця з Прилуччини стала переможницею програми Talents for Ukraine
Докторка хімічних наук та старша наукова співробітниця Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України Мар’яна Гуменна зі Срібного стала лауреатом програми Talents for Ukraine та отримала грант у розмірі 5000$. Детальніше
16.02.2026
Дві громади Прилуччини отримали генератори від французьких партнерів
Французький регіон Іль де Франс передав Чернігівщині п’ять генераторів, потужністю від 40 до 200 кВт. Зокрема, обладнання отримали Прилуцька та Сухополов’янська громади. Детальніше
16.02.2026
Школяр з Прилуччини переміг на обласному етапі МАН
Учень 9 класу Варвинського ліцею №2 Богдан Пиріг виборов диплом І ступеня на обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України у відділенні «Науки про Землю», секція «Географія». У своїй роботі хлопець вперше використав інтегровану модель розвитку активного ландшафтного туризму на Варвинщині. Детальніше
Всі новини