Розарій на Прилуцькій дослідній станції вражає красою

Одну з найяскравіших квіток плантації на Прилуцькій дослідній станції нам демонструє молодша наукова співробітниця Ольга Савко. Таких троянд тут безліч. Квітковий острівець із 172 сортів прикрашає ділянку науковців.

У колекції як вітчизняні види, так і закордонні, говорить пані Ольга: «Троянда представлена в багатьох групах, так і наша колекція наповнена всіма групами цієї шраби. Чайногібридні, англійські троянди, плетисті, грунтопокривні, мініатюрки, флорібунда. Кожен кущ по-своєму гарний, тому що чайногібридні вирізняються крупною квіткою і ростуть на одному пагоні одна квітка. Флорібунда квітує суцвіттями. Плетисті вражають довжиною пагонів».

Розарій на Прилуцькій дослідній станції почали закладати ще у 2007 році. Тоді тут було лише 40 кущів. Нині ж плантація – це ботанічний скарб.

Кожна троянда із особливим характером. Одна дивує інтенсивним ароматом, інша – оксамитовим блиском пелюсток. А деякі вражають незвичною формою бутона.

Ольга Савко: «Троянда завжди вважалася королевою садом, своїми витонченими квітами, п’янким ароматом, красотою. Вона росте практично в кожному подвір’ї. Троянда зовсім не вибаглива в догляді. Я думаю, кожна може справитися з її вирощуванням».

Ольга Савко ділиться, чи не все своє життя присвятила ботанічній справі. Зокрема, на дослідній станції багато років опікується трояндою. І за цей час вивчила, як доглядати за кожним сортом. Розповідає, перш ніж троянда потрапить у ґрунт, її довгий шлях починається зі щеплення. Цей процес зазвичай проводять у серпні.

Ольга Савко: «Розмножується троянда вегетативним способом. Садиться шипшина, потім проводиться окуліровка, прищеплюється вже сорт, який ви хочете розмножити. І потім уже через рік на осінь у вас готовий новий сорт. Новий кущ троянди з тим сортом, який ви хотіли».

Коли щеплена рослина зміцніє, її пересаджують у відкритий ґрунт. Обирають сонячну, захищену від вітру ділянку. Важливо дотримуватися відстані між кущами.

Ольга Савко: «Найкраще висаджувати, звичайно, восени. До заморозків, щоб вона, десь кінець вересня, початок жовтня, щоб вона встигла вкорінитися, наростити гарний корінь і в зиму вже піти сильним кущем. Навесні проводиться обрізка. Всі відмерлі пагони від заморозків зрізаємо і проводимо підживлення. Обов’язково весною потрібно підживити азотними добривами. Ми підживлювали азотною селітрою на кінці квітня. Для того, щоб кущ мав змогу наростити велику зелену масу, укріпнути і порадувати нас гарним квітом.

Улітку регулярний полив – це ключ до здоров’я квітки. Підтримувати вологість ґрунту потрібно і під час цвітіння. Також троянди гарно сприймають підживлення.

На дослідній станції використовують спеціальні добрива, багаті на азот, фосфор і калій. Необхідно видаляти зів’яли квіти, аби стимулювати появу нових. Варто уважно стежити за появою шкідників та хвороб.

Ольга Савко: «На троянди так само нападають шкідники. Найчастіше це попелиця. І в холодно-дощову погоду вони страждають від бурих плямистостей або несправжньої борошнистої роси. Також рекомендується обробка фунгіцидом».

А от перед зимою троянди обрізають, мульчують ґрунт та вкривають. Окрім догляду за наявними видами, фахівці працюють і над селекцією. У процесі наукової роботи створюють нові сорти троянд. Згодом вони проходять державну реєстрацію і поповнюють офіційний реєстр України.

Ольга Савко: «Саме наш останній зареєстрований сорт «Олександра» – жовта троянда. Її створив наш працівник Ансєєв Олександр Юрійович і назвав її на честь своєї бабусі».

Міцна, витривала і неповторна ця квітка, як і наша ненька Україна. Тож поки розцвітає троянда, квітне і незламний дух нашого народу.