Дерусифікація у Чернігові: від яких пам’яток пропонують позбавитися

Танк на Кругу у Чернігові, будинок, де була підпільна більшовицька друкарня, та домівка російського письменника. Ці та ще понад півтори сотні пам’яток історії, монументального мистецтва та археології в області пропонують зняти з обліку. Це – вкрай необхідні кроки з деколонізації та дерусифікації Чернігівщини, вважає директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський.

Цим питанням займається консультативна рада при департаменті культури обласної адміністрації. Сьогодні вони ухвалили список, далі його мають передати на затвердження до Міністерства культури.

Пам’ятник воїнам-визволителям у Чернігові звели у 1960-х роках. На ньому є напис – "Слава радянським воїнам!" Зараз, в умовах війни з Росією, його перебування тут є неприпустимим, каже Лаєвський. Він переконаний, що танк треба зняти з обліку пам’яток історії, а потім демонтувати.

"«Воїнам-визволителям», але перепрошую, уже всім має бути давно зрозуміло, що в 43-му році, принаймні для Чернігова, одна окупація змінилася іншою окупацією".

Директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський. ФОТО: Суспільне Чернігів

На постаменті є перелік радянських дивізій. Деякі з них існують досі, і вони воюють з Україною, каже історик. Серед них, наприклад, 76-та гвардійська стрілецька дивізія, яка сьогодні має назву 76-та псковська десантна дивізія. Саме ця дивізія з 2014 року воює проти України, вбиває українців, вчиняє воєнні злочини, говорить історик.

"Це Т-34 з гарматою нового зразка. Ці танки, які з’явилися в радянській армії, починаючи десь із 44-го року".

Танк радянського зразка. ФОТО: Суспільне Чернігів

Схожі монументи та братські могили у центральних частинах різних міст – це ідеологічні маркери, які навмисно робила радянська влада, вважає Лаєвський.

"І це нагадування того, що «ми тут, ми тут прийшли назавжди». Як виявилося, не назавжди. Але сьогодні це хочуть повторити".

Окрім танка, на думку Сергія Лаєвського, з обліку пам’яток історії варто зняти будівлю нинішньої дитячої стоматполіклініки, де в середині ХІХ століття жив російський письменник Гліб Успенський.

"Не треба створювати надалі ілюзії про якусь велику російську культуру і, як її частку, велику російську літературу. Вона велика тільки в головах росіян. Це втовкмачили нам як країні, яка входила насильно до Радянського Союзу, і це треба вимітати", — говорить директор музею.

Дитяча стоматполіклініка. ФОТО: Суспільне Чернігів

Перелік пам’яток історії, монументального мистецтва та археології, які треба зняти з обліку, понад місяць опрацьовувала, а сьогодні затвердила консультативна рада при департаменті культури обласної адміністрації. Усього таких у списку 158.

"Ми, на жаль, або на щастя, дійшли до тієї точки, коли ми вже не маємо у суспільному просторі, громадському залишати наративи Росії, а маємо прибрати з цього простору оці всі пам’ятки статусні, які нам нав’язала ця ідеологія", — каже директорка департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА Людмила Замай.

Директорка департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА Людмила Замай. ФОТО: Суспільне Чернігів

Далі ці об’єкти має затвердити Міністерство культури. Є об’єкти, які вже давно підлягали декомунізації, але Мінкульт досі не затвердив зняття їх з обліку пам’яток, каже Замай. Зокрема, це меморіальна дошка на Спасо-Преображенському соборі. Її, хоча й демонтували, але вона досі є пам’яткою.

"Про возз’єднання України з Росією, в народі так говорили. За історичними фактами, про прийняття присяги чернігівцями на вірність Росії 28 січня 1654 року. Але воно вже зняте, демонтоване ще тоді, коли ми вперше запропонували зняття статусу цієї дошки, але Мінкульт чомусь не включив до того наказу, який був виданий у 2019 році".