
Це військовослужбовець Олександр і його побратим Рись. Сьогодні дізнаємося про їхню історію детальніше. Він не говорить, не стріляє і навіть не носить зброї. Але вже кілька місяців цей чорношерстий боєць із зеленою іскрою в очах – повноцінний побратим на передовій. Саме чотирилапий друг допомагає військовослужбовцям на Курському напрямку відчути трохи миру серед війни.
Капелан Олександр: «Я його знайшов у лісі, у Харківській області. Його поведінка мені дуже сподобалася. Він такий кіт незвичайний, незвичайні очі в нього, незвичайна поведінка. Він дуже такий бійцівський, він не боїться собак, він кидається сам на собак, якщо собака нахабно лізе до нього. Він теж передає свій бойовий дух бійцям, що не треба боятися, треба бути мужнім».
Капелан Олександр з усмішкою показує мініатюрний бронежилет, пошитий спеціально для пухнастого побратима. На ньому шеврон із зображенням рисі, бо кіт, як справжня рись – тихий, невловимий, обережний, але завжди поруч.
В народі кажуть, чорний кіт – погана прикмета, але на фронті в це не вірять. Сьогодні Рись для захисників – це талісман. Крім того, пухнастик має гарні розумові здібності.
Капелан Олександр: «Бронежилет свій загубив в лісі. Я йому кажу, Рись, я заплатив за цю розгрузку тисячу гривень. Якщо ти не знайдеш його, то забудь за рідкий корм. Місяць на місяць будеш постити! Якраз піст християнський і ти будеш постити, будеш їсти тільки сухий корм. Він на мене так подивився, і мене тягне за поводок, і за хвилину він знайшов цей бронік».
Поміж окопів і обстрілів Рись залишається єдиною відрадою. Тепло його тіла і тихе муркотіння заспокоюють краще за будь-які слова, ділиться отець Олександр: «Я бачу, що хлопці часто в такому стані були, виснажені, а коли приходив Рись, вони починали посміхатися, з ним гратися, відходили від стану такого,.. що він вміє людей трішки розвеселити, гратися, заспокоїти.
Він ходить по фронту, як по власному подвір’ї. Сідає біля гармати, заглядає в окопи. Кладе голову на шолом того, хто щойно повернувся з «нуля». І в його зелених очах відображається світ без війни, без втрат, без болю. Світ, до якого ми всі ще йдемо.
Новини по темі:







Коментарі (0 шт):
Додати коментар:
Останні новини
Ні шоколадним глазурям на великодній здобі: як ми на ресторанній кухні традиційну паску випікали
Яка ж то невимовна насолода – споглядати, як підходить великодня здоба. Як тісто виростає на очах, стає пухким та заполоняє своїм ароматом усе довкола. Воно мов живе підморгує і розмовляє. Детальніше
18.04.2025
Свято своїми руками: у Прилуках провели творчий майстер-клас до Великодня
Напередодні Великого свята в Прилуках розквітла справжня атмосфера радості та тепла. У місті провели великодню майстерню. Майстер-клас, де учасники власноруч створювали святковий декор для традиційного столу. Детальніше
18.04.2025
Об’єдналися ДП «Ліси України» та Прилуцька РВА. Спільно створили ліс, котрий зростатиме 100 років
Майже 10 тисяч молодих дерев висадили на Ічнянщині. Це щорічна акція, котру ініціювало Державне підприємство «Ліси України» спільно з Прилуцькою районною військовою адміністрацією. Працівники лісового господарства та фахівці адміністрації висаджували тендітні сіянці сосни та дуба. Детальніше
18.04.2025
Тепло Великодньої писанки Оксани Чепурної
Майстриня з Прилук Оксана Чепурна демонструє найулюбленішу декоративну писанку. Цей хендмейд-виріб та ще майже сотню унікальних експонатів об’єднали у колоритну великодню виставку. Роботи презентує у Прилуцькій центральній міській бібліотеці імені Любові Забашти. Детальніше
17.04.2025
Унікальне явище Прилуччини: на водоймі у Валках оселилася майже сотня білосніжних красенів лебедів
Від цих атмосферних кадрів просто таки перехоплює подих. Унікальне явище на Прилуччині. На водоймі у селі Валки зафіксовано рекордну кількість лебедів. Детальніше
Всі новини