Історія бойового кота, який тримає бойовий дух у бліндажі

17 квітня 2025 р.   647   0
Історія бойового кота, який тримає бойовий дух у бліндажі

Це військовослужбовець Олександр і його побратим Рись. Сьогодні дізнаємося про їхню історію детальніше. Він не говорить, не стріляє і навіть не носить зброї. Але вже кілька місяців цей чорношерстий боєць із зеленою іскрою в очах – повноцінний побратим на передовій. Саме чотирилапий друг допомагає військовослужбовцям на Курському напрямку відчути трохи миру серед війни.

Капелан Олександр: «Я його знайшов у лісі, у Харківській області. Його поведінка мені дуже сподобалася. Він такий кіт незвичайний, незвичайні очі в нього, незвичайна поведінка. Він дуже такий бійцівський, він не боїться собак, він кидається сам на собак, якщо собака нахабно лізе до нього. Він теж передає свій бойовий дух бійцям, що не треба боятися, треба бути мужнім».

Капелан Олександр з усмішкою показує мініатюрний бронежилет, пошитий спеціально для пухнастого побратима. На ньому шеврон із зображенням рисі, бо кіт, як справжня рись – тихий, невловимий, обережний, але завжди поруч.

В народі кажуть, чорний кіт – погана прикмета, але на фронті в це не вірять. Сьогодні Рись для захисників – це талісман. Крім того, пухнастик має гарні розумові здібності.



Капелан Олександр: «Бронежилет свій загубив в лісі. Я йому кажу, Рись, я заплатив за цю розгрузку тисячу гривень. Якщо ти не знайдеш його, то забудь за рідкий корм. Місяць на місяць будеш постити! Якраз піст християнський і ти будеш постити, будеш їсти тільки сухий корм. Він на мене так подивився, і мене тягне за поводок, і за хвилину він знайшов цей бронік».

Поміж окопів і обстрілів Рись залишається єдиною відрадою. Тепло його тіла і тихе муркотіння заспокоюють краще за будь-які слова, ділиться отець Олександр: «Я бачу, що хлопці часто в такому стані були, виснажені, а коли приходив Рись, вони починали посміхатися, з ним гратися, відходили від стану такого,.. що він вміє людей трішки розвеселити, гратися, заспокоїти.

Він ходить по фронту, як по власному подвір’ї. Сідає біля гармати, заглядає в окопи. Кладе голову на шолом того, хто щойно повернувся з «нуля». І в його зелених очах відображається світ без війни, без втрат, без болю. Світ, до якого ми всі ще йдемо.


Джерело: pryluky.org

Коментарі (0 шт):


Додати коментар:

Ваше ім'я (максимум 15 символів)
Анти-спам код: Оновити

Останні новини

12.11.2026
У Прилуках встановили нові тарифи на управління побутовими відходами
У Прилуках оновили тарифи на послуги з управління побутовими відходами для населення, бюджетних установ та інших споживачів КП «Послуга». Відповідне рішення виконкому набрало чинності 9 листопада 2026 року. Детальніше
12.11.2026
У Бахмачі провели в останню путь загиблого військового з Прилуччини Станіслава Лосину
11 листопада у Бахмачі попрощалися із військовим ЗСУ з Ічні Станіславом Лосиною. Чоловік загинув 5 вересня 2024 року на Курщині. Детальніше
12.11.2026
«В.А.Т.-Прилуки» у листопаді виплатить акціонеру 52,5 млн грн дивідендів
ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (Чернігівська обл.), що входить до складу міжнародної British American Tobacco (BAT), в період з 11 по 30 листопада 2026 року виплатить акціонеру 52,5 млн грн дивідендів. Детальніше
12.11.2026
У Срібному втопився 14-річний хлопець
У селищі Срібне Прилуцького району на Чернігівщині загинув 14-річний хлопець. Його тіло виявили у місцевому ставку після того, як мати повідомила поліцію про зникнення сина. Детальніше
11.11.2026
Школа на Прилуччині отримала 150 кубометрів дров від лісівників
ДП «Ліси України» забезпечило Сергіївську школу Яблунівської громади 150 кубометрами паливної деревини. У закладі навчається 72 учні. У школі є чотири окремі корпуси, які опалюються від однієї котельні. Детальніше
Всі новини

Наші опитування

Яким чином ви попали на наш сайт?







Показати результати опитування
Показати всі опитування на сайті