Історія бойового кота, який тримає бойовий дух у бліндажі

17 квітня 2025 р.   463   0
Історія бойового кота, який тримає бойовий дух у бліндажі

Це військовослужбовець Олександр і його побратим Рись. Сьогодні дізнаємося про їхню історію детальніше. Він не говорить, не стріляє і навіть не носить зброї. Але вже кілька місяців цей чорношерстий боєць із зеленою іскрою в очах – повноцінний побратим на передовій. Саме чотирилапий друг допомагає військовослужбовцям на Курському напрямку відчути трохи миру серед війни.

Капелан Олександр: «Я його знайшов у лісі, у Харківській області. Його поведінка мені дуже сподобалася. Він такий кіт незвичайний, незвичайні очі в нього, незвичайна поведінка. Він дуже такий бійцівський, він не боїться собак, він кидається сам на собак, якщо собака нахабно лізе до нього. Він теж передає свій бойовий дух бійцям, що не треба боятися, треба бути мужнім».

Капелан Олександр з усмішкою показує мініатюрний бронежилет, пошитий спеціально для пухнастого побратима. На ньому шеврон із зображенням рисі, бо кіт, як справжня рись – тихий, невловимий, обережний, але завжди поруч.

В народі кажуть, чорний кіт – погана прикмета, але на фронті в це не вірять. Сьогодні Рись для захисників – це талісман. Крім того, пухнастик має гарні розумові здібності.



Капелан Олександр: «Бронежилет свій загубив в лісі. Я йому кажу, Рись, я заплатив за цю розгрузку тисячу гривень. Якщо ти не знайдеш його, то забудь за рідкий корм. Місяць на місяць будеш постити! Якраз піст християнський і ти будеш постити, будеш їсти тільки сухий корм. Він на мене так подивився, і мене тягне за поводок, і за хвилину він знайшов цей бронік».

Поміж окопів і обстрілів Рись залишається єдиною відрадою. Тепло його тіла і тихе муркотіння заспокоюють краще за будь-які слова, ділиться отець Олександр: «Я бачу, що хлопці часто в такому стані були, виснажені, а коли приходив Рись, вони починали посміхатися, з ним гратися, відходили від стану такого,.. що він вміє людей трішки розвеселити, гратися, заспокоїти.

Він ходить по фронту, як по власному подвір’ї. Сідає біля гармати, заглядає в окопи. Кладе голову на шолом того, хто щойно повернувся з «нуля». І в його зелених очах відображається світ без війни, без втрат, без болю. Світ, до якого ми всі ще йдемо.


Джерело: pryluky.org

Коментарі (0 шт):


Додати коментар:

Ваше ім'я (максимум 15 символів)
Анти-спам код: Оновити

Останні новини

13.02.2026
Шахрайство в Telegram: українців попереджають про фейкову грошову допомогу
У месенджері Telegram зафіксовано фейковий канал, який під виглядом програми енергетичної підтримки намагається зібрати персональні дані користувачів, обіцяючи фінансову допомогу. Детальніше
13.02.2026
У Прилуках до річниці виведення військ з Афганістану вшанували воїнів-інтернаціоналістів
У Прилуках відзначили 37-му річницю виведення військ з Афганістану. З нагоди пам’ятної дати Почесними грамотами нагородили воїнів-інтернаціоналістів. Детальніше
12.02.2026
У селі на Прилуччині несправна піч призвела до пожежі
11 лютого в Мартинівці Парафіївської громади через несправність пічного опалення горів житловий будинок. Детальніше
12.02.2026
«Учитель року – 2026»: п’ятеро педагогів з Прилуччини стали переможцями, лауреатами і дипломантами
За підсумками першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026» п’ятеро педагогів з Прилуччини здобули звання переможців, лауреатів та дипломантів даного етапу конкурсу. Це вчителі Срібнянського, Линовицького, Варвинського, Ладанського ліцеїв та Ічнянської гімназії. Детальніше
12.02.2026
Прилуки отримали 50 ноутбуків від партнерів з Естонської Республіки
Комп’ютерний клас облаштували в укритті прилуцької гімназії №13. 16 ноутбуків учні використовуватимуть на уроках інформатики. Таке обладнання забезпечили естонські партнери Прилук. Детальніше
Всі новини

Наші опитування

Яким чином ви попали на наш сайт?







Показати результати опитування
Показати всі опитування на сайті