Історія бойового кота, який тримає бойовий дух у бліндажі

17 квітня 2025 р.   612   0
Історія бойового кота, який тримає бойовий дух у бліндажі

Це військовослужбовець Олександр і його побратим Рись. Сьогодні дізнаємося про їхню історію детальніше. Він не говорить, не стріляє і навіть не носить зброї. Але вже кілька місяців цей чорношерстий боєць із зеленою іскрою в очах – повноцінний побратим на передовій. Саме чотирилапий друг допомагає військовослужбовцям на Курському напрямку відчути трохи миру серед війни.

Капелан Олександр: «Я його знайшов у лісі, у Харківській області. Його поведінка мені дуже сподобалася. Він такий кіт незвичайний, незвичайні очі в нього, незвичайна поведінка. Він дуже такий бійцівський, він не боїться собак, він кидається сам на собак, якщо собака нахабно лізе до нього. Він теж передає свій бойовий дух бійцям, що не треба боятися, треба бути мужнім».

Капелан Олександр з усмішкою показує мініатюрний бронежилет, пошитий спеціально для пухнастого побратима. На ньому шеврон із зображенням рисі, бо кіт, як справжня рись – тихий, невловимий, обережний, але завжди поруч.

В народі кажуть, чорний кіт – погана прикмета, але на фронті в це не вірять. Сьогодні Рись для захисників – це талісман. Крім того, пухнастик має гарні розумові здібності.



Капелан Олександр: «Бронежилет свій загубив в лісі. Я йому кажу, Рись, я заплатив за цю розгрузку тисячу гривень. Якщо ти не знайдеш його, то забудь за рідкий корм. Місяць на місяць будеш постити! Якраз піст християнський і ти будеш постити, будеш їсти тільки сухий корм. Він на мене так подивився, і мене тягне за поводок, і за хвилину він знайшов цей бронік».

Поміж окопів і обстрілів Рись залишається єдиною відрадою. Тепло його тіла і тихе муркотіння заспокоюють краще за будь-які слова, ділиться отець Олександр: «Я бачу, що хлопці часто в такому стані були, виснажені, а коли приходив Рись, вони починали посміхатися, з ним гратися, відходили від стану такого,.. що він вміє людей трішки розвеселити, гратися, заспокоїти.

Він ходить по фронту, як по власному подвір’ї. Сідає біля гармати, заглядає в окопи. Кладе голову на шолом того, хто щойно повернувся з «нуля». І в його зелених очах відображається світ без війни, без втрат, без болю. Світ, до якого ми всі ще йдемо.


Джерело: pryluky.org

Коментарі (0 шт):


Додати коментар:

Ваше ім'я (максимум 15 символів)
Анти-спам код: Оновити

Останні новини

11.09.2026
Справа щодо незаселеної пʼятиповерхівки в Прилуках: яка позиція прокуратури, міськради й забудовника у суді
У Господарському суді Чернігівської області 9 вересня розглядали справу щодо п’ятиповерхівки у Прилуках. Її побудували 2018 року, зокрема для родин військовослужбовців, але досі не можуть здати в експлуатацію. Детальніше
11.09.2026
Українські АЕС повністю перейшли на паливо Westinghouse для реакторів
Перші паливні збірки Westinghouse для ВВЕР-440 завантажили на Рівненській АЕС у вересні 2023 року. Трирічний період експлуатації підтвердив ефективність та безпечність паливних збірок американсько-шведського виробника в реакторах радянського проєкту. Детальніше
11.09.2026
У громаді на Прилуччині попрощалися із загиблим військовим ЗСУ Олексієм Поетою
10 вересня Варвинська громада провела в останню путь військовослужбовця ЗСУ Олексія Поету. Чоловік загинув 6 вересня під час виконання бойового завдання на Харківщині. Детальніше
11.09.2026
60-річних виключатимуть з військового обліку автоматично
Українців, які досягли граничного віку перебування в запасі, автоматично виключатимуть з військового обліку. Особисто звертатися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для цього більше не потрібно. Детальніше
10.09.2026
Виїзний флюорограф запрацював на Прилуччині
На Прилуччині розпочав роботу виїзний флюорограф ВСП «Центр фтизіатрії» Чернігівської обласної лікарні. Детальніше
Всі новини

Наші опитування

Яким чином ви попали на наш сайт?







Показати результати опитування
Показати всі опитування на сайті