Ні шоколадним глазурям на великодній здобі: як ми на ресторанній кухні традиційну паску випікали

Яка ж то невимовна насолода – споглядати, як підходить великодня здоба. Як тісто виростає на очах, стає пухким та заполоняє своїм ароматом усе довкола. Воно мов живе підморгує і розмовляє.

При випіканні великодньої здоби помисли мають бути чистими, з думками лише про все добре і світле. Саме з таким настроєм приступаємо до роботи. А її у нас сьогодні непочатий край, бо ж ми замахнулися на небачений експеримент і ризикнули на ресторанній кухні випекти традиційну галицьку паску із косами та жайворонками.

Починаємо із замішування тіста. Наталка, знана шеф-кухарка ресторації «Бандера», замішує традиційне тісто. А ми разом із власником Сергієм сьогодні виступаємо у ролі декораторів. Бо саме ми і будемо оздоблювати традиційні українські паски, як робили це ще наші пра-. Та не паскою єдиною. А поки Наталочка чаклує над тістом, Сергій готує м’ясо до запікання.

Ще годинка і будемо куштувати цю смакоту. А поки чаклували над м’яском, Наталя довела до кондиції великоднє тісто. Те, яке живе, підморгує і посміхається. Тож саме час формувати з нього пасочки.



Форми обираємо невеликі за розміром. Їх швидше і легше випікати. Та й на оздоблення менше тіста знадобиться. Бо ж якщо замахнутися на таку паску як коровай, то на оздобу готуєте пропорційно стільки ж тіста, як на саму паску. Перевірено на власному досвіді. Цікаво, що у давнину саме за красою і величчя оздоблення пасок і визначалася майстерність української господині.

Тому сьогодні ми сказали ні різнокольоровим посипкам та глазурям. Як наші пра- чаклуємо над тістом, вирізаючи листячко, виплітаючи коси та закручуючи жайворонки. Тож ловіть лайфхак. Розтягуємо тісто і зав’язуємо в вузлика. От, зараз, зараз, зараз.

Виходить, так, гарно. Ось. Коли воно випікається, воно підходить. Ось такий жайвороночок. Оздобою з тіста паски прикрашаємо, коли вони вже добре підійшли у формах. Інакше ваша ліпнина сповзе або ж набере небачених форм.

Ми спершу будемо хрестик по центру класти, а потім Сергій її прикрасить листочками.

Це буде дуже мило. До процесу оздоблення доєднується і пані Людмила. Це вона зазвичай чаклує на ресторанній кухні над м’ясом.

Готові оздоблені пасочки зверху обов’язково змащуємо яєчним білком із цукром для більшого блиску.

Далі поміщаємо наші галицькі паски у духовку, перехрещуємо і з нетерпінням чекаємо 30-40 хвилин. А тим часом у голові паморочиться не лише від аромату здоби, який заполоняє повітря, а й від соковитого м’яска, яке має ось-ось досмажитися. Перевіряємо шпажкою і вуаля, наше печення готове. А тим часом і аромат великодньоїї здоби вже промовисто сповіщає про готовність. Клас.